3.7 Радіоактивне та техногенне забруднення ґрунтів
У результаті випадання радіоактивних речовин забруднюються такі компоненти природного середовища, як атмосферне повітря, ґрунтовий покрив, водні маси, рослини, тварини тощо. Радіоактивне забруднення природних екосистем відбувається аерозольним, контактним або біологічним шляхом.
Внаслідок Чорнобильської катастрофи район зазнав радіоактивного забруднення. Це найнебезпечніший з екологічної точки зору вид негативного антропогенного впливу на довкілля.
Радіологічне обстеження ґрунтів району проводилось в 1991-1993 роках . Щільність забруднення ґрунту визначалась за активністю найбільш небезпечних у біологічному відношенні радіонуклідів – цезію-137 і стронцію-90. До 2008 року проводилось уточнююче обстеження сільськогосподарських угідь.
На даний час із сільськогосподарської продукції найбільш забруднена цезієм-137 зелена маса різнотрав’я на природних угіддях, а відтак і молоко в пасовищний період.
Виробництво продукції з перевищенням допустимих рівнів радіоактивного забруднення обумовлює необхідність проведення спеціальних контрзаходів, основними з яких щодо цезію-137 є вапнування і каліювання забруднених територій, щодо стронцію-90 – вапнування і фосфоритування ґрунтів.
Шкодочинність радіоактивного забруднення сільськогосподарських земель значно зростає там, де переважають ґрунти легкого гранулометричного складу з низьким вмістом гумусу та кислою реакцією ґрунтового середовища, для яких характерні підвищені коефіцієнти переходу радіонуклідів з ґрунту в рослини, які потім трофічними ланцюгами потрапляють в організми тварин і людини.
Для подолання негативних наслідків радіоактивного забруднення передбачено такі заходи:
• уточнююче радіологічне обстеження сільськогосподарських угідь ІІІ зони радіоактивного забруднення з метою детального виявлення критичних площ;
• створення культурних пасовищ;
• проведення комплексного агрохімічного окультурювання полів на критичних щодо радіаційної ситуації територіях.
Дані досліджень вмісту важких металів та залишків пестицидів, проведених центром “Облдержродючість”, свідчать, що великомасштабних забруднень ґрунтів цими токсикантами в районі не виявлено.
Дані про щільність забруднення радіонуклідами цезію і стронцію сільськогосподарських угідь та проведення заходів на сільськогосподарських угіддях, забруднених радіонуклідами наведені в таблиці 6.
Щільність забруднення радіонуклідами цезію і стронцію сільськогосподарських угідь по Бахмацькому району станом на 01.01.2010 року
Таблиця 6
№ п/п | Район | Обсте-жена площа, тис. га | Щільність забруднення, Кі/км2 | ||||||
Цезієм-137 | Стронцієм-90 | ||||||||
до 1 | 1-5 | 5-15 | >15 | 0,02-0,15 | 0,15-3,00 | >3 | |||
1 | Бахмацький | 106,2 | 106,2 |
|
|
| 81,8 |
|
|
- 1.2 Екологічний моніторинг Чернігівської області
- 1.3 Організаційно-правові заходи здійснення охорони земель
- 1.4 Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель
- 2.1 Природно-географічна характеристика Бахмацького району Чернігівської області
- 2.2 Сучасний стан земельних ресурсів в районі
- 2.3 Наміри і потреби використання земель
- 2.4 Склад видів регіональної охорони Бобровицького-Бахмацького геоботанічного району
- 3.1 Основні напрями використання та охорони земель
- 3.2 Обсяг консервації земель
- 3.3 Рекультивація порушених земель, культуртехнічні заходи
- 3.4 Характеристика деградаційних процесів та їх вплив на стан сільськогосподарських угідь
- 3.5 Агрохімічна паспортизація земель
- 3.6 Заходи з підвищення родючості ґрунтів
- 3.6.1 Поповнення ґрунту органічною речовиною
- 3.6.2 Застосування гною
- Як у великотоварних господарствах, так і в фермерських та підсобних слід підвищити увагу до використання безпідстилкового гною, гноївки, сечі тварин, пташиного посліду.
- 3.6.3 Застосування сидератів, багаторічних трав, соломи та іншої побічної рослинницької продукції
- 3.6.4 Внесення мінеральних добрив
- 3.6.5 Хімічна меліорація ґрунтів
- 3.7 Радіоактивне та техногенне забруднення ґрунтів
- Висновок
- Література