logo search
Botany

Рослинні угруповання, які занесені до “Зеленої книги України”

Зниження біорізноманіття пов'язане з деградацією природних систем і, в першу чергу, угруповань рослин - фітоценозів. Така охорона досить актуальна, оскільки поза ценозами види існувати не можуть.

Проблему збереження фітоценофонду почали обговорювати ще у 60-х роках ХХ ст. Вперше Є.М. Лавренко теоретично обґрунтував необхідність охорони нарівні з рідкісними і типових корінних фітоценозів. Згодом аналогічні питання роз­глядали в сусідніх з Україною центральноєвропейських країнах, зокрема у Польщі, Угорщині, Чехії і Словаччині. Українські ботаніки першими в світі поставили питання про необхідність охорони рослинних угруповань та розробили методологічну основу їхньої реєстрації у вигляді продромусів та Зеленої книги. Так, перший список рідкісних рослинних угруповань Карпат, які потребують охорони, був надрукований у 1977 році С.М.Стойко [87]. Він дав визначення рідкісних, унікальних і типових фітоценозів, розробив для них шість созологічних категорій, визначив мотиви охорони. Він уперше в Україні модернізував індекс созологічної оцінки видів Я. Чержовського для інтегральної синфітосозологічної оцінки раритетних угруповань [87, 33].

Проблема охорони рослинних угруповань пройшла три етапи. На першому етапі йшло вивчення особливостей рідкісних і раритетних ценозів. На другому етапі почалася їхня пасивна охорона шляхом включення до складу території природно-заповідних об’єктів. І тільки на третьому етапі, етапі активної охорони, поставлена завдання зберегти фітоценофонд як сукупність фітоценотичних таксонів.

У 1983 р на VII з'їзді Всесоюзного ботанічного товариства запропоновано виділяти сім категорій унікальних, рідкісних і типових фітоценозів, що потребують пасивної охорони чи регулювання за допомогою різних господарських активних методів. На цьому ж з'їзді Ю. Р. Шеляг-Сосонко і Т. Л. Андрієнко презентували проект Зеленої книги України. У 1987 р така книга була опублікована і стала історичною віхою розвитку світової синфітосозології. До неї увійшли 127 рідкісних, зникаючих і типових фітоценозів різного синтаксономічного рангу Це — угруповання з домінуванням або співдомінуванням рідкісних, реліктових та ендемічних видів, ценози, які мають важливе значення для лісового та сільського господарства. Серед них лісових угруповань - 51, степових - 26, лугових - 16, водних - 16, болотних - 12 та чагарникових – 5 [33]. Охорона рідкісних ценозів може здійснюватися тільки як частин відповідних екосистем та ділянок біосфери. Останнім часом почалось складання списків раритетних рослинних угруповань, для окремих природних регіонів України [97,99].

На прикладі модельного регіону (сходу Чернігівської області) пропонуємо характеристики синтаксонів, які мають фітосозологічне значення. Серед досліджуваних угруповань можна виділити такі категорії: 1) угруповання, занесені до Зеленої книги України (1987) - 11 синтаксонів; 2) регіонально рідкісні угруповання, список яких в процесі розробки і обговорення - 7 синтаксонів.

До Зеленої книги України занесено 11 синтаксонів, які репрезентують лісовий та водний тип рослинності (що є характерним для Чернігівської області в цілому).

Номера синтаксонів, схема їх опису, категорія охорони, при характеристиці угруповань наведені за "Зеленой книгой Украинской ССР" [33]. Забезпеченість охороною та заходи охорони наводяться за довідником “Природно-заповідний фонд Чернігівської області” (2002) [66].

Наводимо кілька прикладі угруповань, які охороняються.