Характеристика водорозчинних вітамінів та їх вміст у харчових продуктах.

До водорозчинних вітамінів належать вітаміни групи В, С, Р, а також вітаміноподібні сполуки — холін, ліпоєва кислота та інші, які мають багато схожих властивостей. Усі вони добре розчиняються у воді і не розчиняються в жирових розчинниках. В організмах людини і тварин ці вітаміни не депонуються, хоч частина їх синтезується мікрофлорою кишок. Основна біологічна роль їх полягає в тому, що більшість з них входить до складу ферментних систем, виконуючи коферментні функції.

Вітамін В₁ (тіамін). Вітамін В₁ займає особливе місце в історії вітамінології, оскільки відкриття і дослідження його властивостей поклало початок даній галузі науки

Молекула тіаміну складається з двох компонентів — похідного піримідину (2-метил-5-гідроксиметил-6-амінопіримідину) і похідного тіазолу (4-метил-5-гідроксіетилтіазолу):

Вітамін В₁ (тіамін)

Назву «тіамін» дана речовина дістала у зв'язку з наявністю в її складі сульфуру та аміногрупи. Вітамінні властивості тіаміну залежать від його хімічної структури. Навіть незначні її зміни викликають втрату біологічної активності.

Біологічна дія. При недостатньому надходженні вітаміну В₁ з продуктами харчування з'являються симптоми гіпо- й авітамінозу. Найбільш ранніми проявами нестачі вітаміну В₁ є втрата апетиту, порушення секреторної і моторної функцій кишок. Спостерігаються також порушення з боку нервової системи: підвищена збудливість, боязливість, схильність до галюцинацій, втрата здатності до зосередження та втрата пам'яті на недавні події, порушення розумової діяльності.

При більш тривалій відсутності вітаміну В₁ виникає втрата чутливості, сильні болі у місцях нервових волокон, особливо в нижніх кінцівках, розвивається м'язова слабкість, у важких випадках — атрофія м'язів, параліч кінцівок, кахексія (виснаження).

Вітамін В₁ міститься у продуктах рослинного і тваринного походження. Особливо багато його у висівках рису і пшениці, хлібних (2 мг%) і пивних (5 мг%) дріжджах, бобових і зернових культурах (0,1-2,0 мг%). Міститься вітамін В₁ також у печінці, м'ясі, овочах і фруктах.

Вітамін В₂ (рибофлавін). Майже одночасно (1932—1933 рр.) О. Варбург і В. Христіан з дріжджів, Р. Кун із співробітниками з молока і яєць виділили кристалічну речовину, що давала жовто-зелену флуоресценцію, і назвали її відповідно лакто- і овофлавін (від лат. vlawos – жовтий). Згодом з інших природних джерел було виділено ще кілька ростових факторів. Оскільки всі вони мали ідентичні біологічні властивості, а основу їх структури, як виявилось, становить ізоалоксазинове кільце і залишок спирту рибітолу, то вони були об'єднані під назвою рибофлавін.

У хімічному відношенні рибофлавін є 6,7-диметил-9-(0-1-рибітол)-ізоалоксазином: