3.6.5 Хімічна меліорація ґрунтів

Важливим фактором у підвищенні родючості ґрунтів району є хімічна меліорація. Згідно з матеріалами агрохімічного обстеження їй підлягає більше 5,4 тис. га кислих ґрунтів. Проведення меліорації сприятиме поліпшенню фізичних і фізико-хімічних властивостей ґрунтів, забезпеченню рослин кальцієм і магнієм, активізації мікробіологічних процесів, підвищенню ефективності мінеральних добрив на 20% та продуктивності сівозміни на 6-8 ц/га зернових одиниць.

В останні роки через відсутність фінансування як з державного та місцевого бюджетів, так і за кошти господарств, хімічна меліорація практично припинена, що має негативні економічні та екологічні наслідки.

В умовах району для вапнування кислих ґрунтів в зоні Лісостепу доцільно застосовувати відходи цукрового виробництва – дефекат, який містить 70-85% СаСО₃. Цим можна значно здешевити меліоративні заходи, але запаси дефекату в області майже вичерпані.

В поліській частині району в якості хімічного меліоранту можна використовувати крейду Н.-Сіверського родовища, запаси якої сягають 240 млн. т. Незважаючи на помітно вищу вартість вапнування крейдою витрати окуповуються більш високими приростами урожаю: зерна – 2,4-6,2 ц/га, кукурудзи на силос – 160-180 ц/га.

Хімічна меліорація ґрунтів досить витратний захід. Вартість вапнування 1 га доломітовим борошном коливається по районах області від 832 до 1 188 гривень.

Зважаючи на високу ефективність вапнування передбачено зростання його обсягів: від 0,2 тис. га в 2011 році до 2,7 тис. га в середньому за 2015-2020 роки. Інформація щодо хімічної меліорація ґрунтів представлена в таблиці 5.

Вапнування кислих ґрунтів по Бахмацькому району

Таблиця 5

тис. га