Лекція 3. Відділ Базидіомікотові гриби. План

1. Клас Базидіоміцети - Basidiomycetes

2. Афілофороїдні  гіменоміцети

3. Агарикоїдні гіменоміцети

4. Клас Устоміцети – Ustomycetes

5. Клас Теліоміцети

Короткий зміст

Відділ Базидіомікотові. Це велика група вищих грибів (понад 30000 видів) різноманітних за будовою, біологічними особливостями і значенням. Серед них є сапротрофи і паразити.

Міцелій багатоклітинний. Рівномірно росте у всіх напрямках і утворює спороносні структури по зовнішньому колу. В центрі міцелій відмирає і утворюються так звані “відьмові кільця”. За рік міцелій продвигається на 10-15см. Кільця можуть досягати сотні метрів і мають вік 200-300 років. Найчастіше - 3-5м і вік 15-25 років.

Конідійне спороношення не займає такого місця як у аскоміцетів і буває зовсім відсутнє. Проте відомо крім утворення конідій, ще й такі види розмноження, як частинами міцелію, оідіями, гемами, хламідоспорами (вегетативне розмноження).

Статевий процес завершується утворенням базидії на якій екзогенно на особливих виростах - стерігмах формуються базидіоспори.

Базидія за розвитком нагадує сумку і гомологічна їй.

Цикл розвитку базидіоміцета починається з того, що гаплоїдна базидіоспора проростає і утворює первинний гаплоїдний міцелій. Він недовговічний. Далі слідує злиття вегетативних клітин гаплоїдного міцелія - соматогамія. Спостерігається гомоталічна і гетероталічна копуляція клітин. При цьому відбувається тільки плазмогамія. Ядра утворюють дікаріон. Слідуючий етап - це утворення вторинного довговічного дікаріотичного міцелію з якого формуються і плодові тіла. Поділ клітин вторинного міцелію своєрідним:

*                     ядра дікаріона діляться синхронно;

*                     утворюється маленький боковий виріст і одне ядро переходить до нього;

*                    з’являються перегородки, які відокремлюють дікаріотичну клітину і дві одноядерні: базальну і бічну;

*                     бічна клітина росте, стикається з базальною і передає їй своє ядро.

Так утворюється кожний новий дікаріон вторинного міцелію. Бокові вирости вторинного міцелію називається пряжками (морфологічно вони відповідають гачкам аскогенних гіф).

Перед утвлоренням базидій у верхівковій клітині відбувається каріогамія і далі редукційний поділ ядра. Клітина витягується, на ній з’являються вирости - стерігми з розширеннями на кінцях в які переходять ядра. На стерігмах розвивається по одній базидіоспорі.

Цикл розвитку, таким чином, включає коротку гаплофазу, довгу дікаріотичну і коротку диплофазу.

Базидії бувають одноклітинні - холобазидії, розділені перегородками - фрагмобазидії, складені з потовщенної нижньої частини і верхньої - гетеробазидії.

У більшості базидіоміцетів базидії розвиваються на плодових тілах чи всередині їх. Паразити не утворюють плодових тіл.

Базидії розташовуються на плодових тілах широким шаром - гіменієм. Гіменій включає базидії, безплідні гіфи - парафізи, великі клітини різноманітної форми - цистіди (ці додаткові утворення підтримують і захищають базидії).

Та частина плодового тіла, на якій розташовується гіменій, називають гіменофором.

Гіменофор буває:

*                    гладенький (у нижчих представників)

*                    складчастий

*                    трубчастий (у високоорганізованих)

*                    пластинчастий.

Плодові тіла базидіоміцетів різноманітні за будовою, розмірам, забарвленням, консистенцією.

Базидіоміцети класифікують за такими ознаками як розвиток і будова базидії, плодових тіл, гіменію, базидіоспор.