Адвентивна флора Чернігівської області: історія формування та сучасний стан

дипломная работа

2.2 Окремі відомості про адвентивні рослини

Адвентивними вважають такі рослини, які, потрапивши в нову місцевість, що лежить за межами їх ареалів (переважно за допомогою штучних факторів поширення), пристосувалися до нових умов існування і почали самостійно поширюватися на новій території.

На Україні росте чимало рослин -“чужоземців”, які потрапили до нашої країни або випадково за допомогою різноманітних засобів поширення, або навмисно були впроваджені людиною для своїх потреб завдяки тим чи іншим корисним властивостям, притаманним їм. До перших належать виключно буряни, до других декоративні, сільськогосподарські, лікарські, технічні рослини тощо, більшість яких росте в даній місцевості тільки завдяки догляду людини. Деякі з них настільки добре пристосовуються до нових умов існування, що виходять з-під контролю людини, дичавіють і починають поширюватися далі самостійно, перетворюючись на буряни і стаючи, так би мовити, сумним наслідком корисних дослідів.

Рослини, які поширюються поза волею людини, становлять найбільший інтерес щодо вивчення засобів поширення адвентивних рослин, формування їх вторинних ареалів, взаємовідношень з місцевою, флорою. Серед цих “пришельців” є дуже небезпечні, поява яких загрожує найнесподіванішими наслідками.

Для Чернігівської області України різними авторами наводилося понад 30 видів адвентивних рослин. Значне місце серед них займали так звані “залізничні” рослини, тобто рослини, що поширюються лише по залізничному насипу. Занос їх найчастіше повязаний з перевезенням піску та черепашнику, якими звичайно посипають залізничні насипи. На залізницях знаходять сприятливі умови не лише пришельці з далеких країн, а й багато рослин більш південних зон, які по залізницях просуваються на північ [22].

Деякі автори наводять як адвентивні ряд рослин квітників: наприклад, нагідки лікарські, гвоздику бородату, смілку звислу та інші, а також деякі лікарські й технічні рослини, наприклад лободу амброзієвидну і мяту колосовидну, змієголовник молдавський тощо, які культивуються людиною, місцями дичавіють поблизу грядок і не поширюються далі. Звичайно ці рослини через рік-другий зникають. Таких рослин у нашій флорі налічується понад 50 видів.

Подібні рослини культивуються в сприятливих для них умовах, створених людиною, а поширення їх у здичавілому стані дуже обмежене. Наші звичайні городні та польові культури також нерідко ростуть поблизу поля та на засмічених місцях. Але істотну частину "біженців" з культури, таких як розрив-трава дрібноквідкова, чорнощир звичайний і багато інших. До цієї ж групи належать рослини, які в минулому культивувалися, а тапер ростуть без догляду людини. Поширення їх обмежене, трапляються вони переважно в тих місцях, де їх колись культивували, і лише деякі з них дуже повільно продовжують поширюватися [20].

Але незважаючи на неспроможність до більш широкого поширення, ці рослини існують тут протягом дуже довгого часу, самостійно поновлюються і здатні до поширення за допомогою природних факторів. Тому ми вважаємо, що вони досить добре пристосувалися до нових умов існування.

Отже, ми розглядаємо найбільш типові адвентивні рослини, тобто рослини, зовсім незвичайні для нашої флори, вторинний ареал яких віддалений від природного на значну відстань і які ростуть в нових умовах без будь-якого догляду з боку людини.

Таких рослин у досліджений нами район було занесено до 30 видів. Деякі з них у нас не прижились і зникли (14 видів) .

Делись добром ;)