ВИСНОВКИ

У підсумку можна сказати, що клас Павукоподібні - клас типу членистоногих, який включає підкласи павуків, скорпіонів, косариків і кліщів.

У першому розділі викладено інформацію щодо біологічної класифікації павукоподібних та загальні відомості про клас, а саме те, що клас Павукоподібні (Arachnida) відноситься до царства Тварин, підцарства Багатоклітинні (Metazoa), типу Членистоногих (Arthropoda), підтипу Хеліцерових (Chelicerata).

Загалом можна зробити висновок, що Павукоподібні - найдавніші тварини на Землі, їхні викопні останки знаходять в пластах силурійського періоду. За будовою вони подібні комахами і ракоподібним. Відомо близько 80 000 сучасних видів цього класу, їх обєднують в 9-11 рядів.

Також, з цього розділу ми дізнались загальну характеристику класу Павукоподібних, а саме: розміри представників класу, зовнішню будову, органи дихання, органи почуттів, травну систему та статеву систему.

У другому розділі досліджено загальну характеристику чотирьох підкласів класу та описано будову їх найтиповіших представників: Аргасового (персидського) кліща (Argas persicus), Павука-хрестовика (Araneus diadematus), Косарика звичайного (Phalangium opilio), Середземноморського скорпіона (Buthus occitanus).

Загалом з цього розділу можна зробити висновок, що всі 4 підкласи відрізняються від один одного,проте мають і спільні риси.

Кліщі -- дрібні членистоногі тварини. Вони є значно меншими за представників інших підкласів. Відрізняються вони не тільки розмірами, а й тим, що їхнє тіло складається тільки з однієї частини.

Павуки в наш час є однією з найбільш процвітаючих груп тварин, оскільки вони проживають всюди- від пустель і тропічних лісів до помірних областей. Найбільш значущою ознакою павуків, яка відрізняє їх від інших представників класу є павутина, яка мала вирішальне значення в еволюції цього ряду.

Косарики нагадують павуків, але на відміну від них, мають сегментоване черевце, сполучене з головогрудьми широкою основою, а не стеблинкою. Простонародна назва косарів - косиночки.

Скорпіони ?виключно наземні форми, які зустрічаються лише в жарких країнах. Ці наземні членистоногі є нічними хижаками.

У третьому розділі описано екологічну роль класу Павукоподібних у біогеоценотичному ряді.

Підсумовуючи, можна дійти висновку, що павукоподібні - це тварини, які відіграють важливу роль у природі та житті людини, приносячи як і шкоду, так і користь. Люди часто страждають від захворювань які викликають або переносять представники класу. Також ці тварини можуть знижувати запаси продовольства. Проте, вони є дуже корисними, тому що вбивають комах-шкідників та можуть покращувати стан грунту. В сучасному світі нерідко можна побачити як люди використовують представників даного класу як домашніх улюбленців.

РЕФЕРАТ

Дана курсова робота налічує 36 сторінок, 10 джерел та 11 рисунків.

Обєкт дослідження - клас Павукоподібні.

Метою курсової роботи є ознайомлення з різноманіттям павукоподібних , їх ознаками пристосування до середовища проживання, загальними рисами організації та дослідження особливостей будови представників даного класу, класифікації павукоподібних та їх подібності між собою.

Включає курсова робота такі розділи:

Положення підкласу Павукоподібних в біологічній класифікації.

Положення підкласу Павукоподібних в структурному рівні організації екосистем та внутрішня будова обєкту досліджень.

Екологічна роль класу Павукоподібних в біогеоценотичному ряді

Ключові слова : підклас, ряд, павук, косарик, вид, жало.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ НА ДЖЕРЕЛА

1 Біологія: Комплексний довідник/Р. В. Шаламов, Ю. В. Дмитрієв, В. І. Подгорний. -- Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006.-- 624 ст.

2 Заянчковский И.В. Животные, приметы и предрассудки. - М.: Знание, 1991. - 345 ст.

3 Біологія: Підручник для студентів екологічних спеціальностей / Я. Д. Гладун. Івано-Франківськ: Факел, 2001. - 322 ст.

4 Я познаю мир. Удивительные животные: Энциклопедия для детей. Под ред. О.С. Бартенева. - Изд-во АСТ, 1999.?12 ст.

5 Зоологія безхребетних. Функціональні та еволюційні аспекти = Invertebrate Zoology: A Functional Evolutionary Approach / пер. з англ. Т. А. Ганф, Н. В. Ленцман, Є. В. Сабанєєва; під ред. А. А. Добровольського та А. І. Грановіча. - 7-е видання. - М .: Академія, 2008. - Т. 3. - 496 ст.