Дослідження динаміки зміни якості води у озері Басів Кут

1.3 Динаміка використання природних вод Рівненської області

За узагальненими даними державної статистичної звітності (таблиці 1.1,1.2) за формою 2-ТП (водгосп) у 2007 р. юридичними та фізичними особами області забрано з природних водних обєктів 170,3 млн. м³ прісної води, в тому числі 116,9 млн. м³ з поверхневих джерел і 53,4 млн. м³ з підземних водоносних горизонтів.

Таблиця 1.1 Забір води по галузях економіки в Рівненській області у 2007 р.

Галузі економіки	Забір води, м3
1	2
промисловість	81,09 млн. м3
сільське господарство	55,11 млн. м3
лісове господарство	0,11 мли. м3
транспорт	1,342 мли. м3
будівництво	0,067 млн. м3
маттехзабезпечення	0,154 млн. м3
житлово-комунальне господарство і побутобслуговування	32,47 млн. м3

Таблиця 1.2 Фактичне використання води по галузях економіки

у Рівненській області у 2007 р.

Галузі економіки	Використано води, м3
1	2
промисловість	70,52 млн. м3
сільське господарство	46,49 млн. м3
лісове господарство	0,129 мли. м3
транспорт	1,306 мли. м3
будівництво	0,075 млн. м3
маттехзабезпечення	0,18 млн. м3
житлово-комунальне господарство і побутобслуговування	32,42 млн. м3

У 2007 р. в системах оборотного водопостачання використано 6089 млн. м³ води та в системах повторно-послідовного водоспоживання - 4,976 млн. м³ води. Економія свіжої води становила 98.60 %.

Забір та використання води проводилися по басейнах основних річок області (таблиці 1.3,1.4).

Таблиця 1.3 Забір води по басейнах основних річок Рівненської області

Основні річки Рівненської області	Забір води, млн м3
1	2
р. Припять	170,3
р. Льва	12,41
р. Горинь	68,04
р. Случ	7,37
р. Ствига	12,41
р. Замчисько	1,925
р. Устя	22,92
р. Стир	89,87
р. Іква	8,10

Таблиця 1.4 Використання води з басейнів основних річок Рівненської області

Основні річки Рівненської області	Використання води, млн. м3
1	2
р. Припять	149,1
р. Льва	8,377
р. Горинь	59,23
р. Случ	4,587
р. Ствига	8,378
р. Устя	20,91
р. Стир	81,51
р. Іква	7,133

За статистичною звітністю формою 2-ТП у 2007 р. у поверхневі водойми області скинуто 101,3 мли. м³ зворотних вод. Ці зворотні води були відведені від 109 підприємств-водокористувачів.

Гідрографічна мережа Рівненської області складається з 170 річок, загальна довжина яких становить 4.45 тис. км. Крім того, по території області протікає 1204 невеликих водотоків - струмків (довжина від 0,5 до 10 км) загальною протяжністю понад 3,29 тис. км. Всі вони належать до басейну Припяті, що протікає по північно-західній окраїні області впродовж 20 км. Найбільші її притоки - Горинь, Случ, Замчисько, Устя. Враховуючи те, що кількість відборів проб води протягом 2000-2001 рр. були однаковими, а кількість пунктів спостережень на кожній осушувальній системі не змінюється, випадки перевищення ГДК частково можуть відобразити сучасний стан поверхневих водойм на осушувальних масивах області (еталонні системи достатньо повно характеризують комплекс природних умов, а також різноманітність способів осушення, рівня експлікації і сільськогосподарського використання). Для цього була підрахована загальна кількість випадків перевищення ГДК на кожній системі.

Гідрохімічний склад поверхневих вод за останні пять років істотно змінюється. Спостерігається збільшення у воді сполук азоту, заліза, сульфатів, а саме вони є головними показниками хімічного складу природних вод. Причиною збільшення концентрації сполук азоту і заліза загального може бути повторне заболочування територій, внаслідок чого збільшується застійність води і продукти розкладу органіки постійно надходять до підземних і поверхневих вод.

За програмою моніторингу меліорованих земель на ґрунтових стаціонарах еталонних осушувальних систем проводяться агрохімічні визначення, визначається вологість з обємною вагою і без неї, найменша вологоємність, кислотність і окислювально-відновний потенціал. Результати досліджень по Ґрунтам свідчать про низький вміст сполук калію і фосфору. В певні періоди року запаси вологи не відповідають оптимальним критеріям вирощування сільгоспкультур. що є наслідком відсутності як зволоження у період вегетації так і попереджувального шлюзування на його початку.

Результати кислотної зйомки останніх років підтверджують те, що в динаміці кислотності Ґрунтів простежується несприятлива тенденція. Внаслідок стійкого переважання окисних умов значення близькі до верхньої межі оптимуму.

При відносно стабільних значеннях площ сільськогосподарських угідь з лужними і нейтральними ґрунтами істотно зросли площі з кислими ґрунтами, що за загрозою подальшого розвитку процесів внутрішньо ґрунтової ерозії є джерелом в майбутньому негативних екологічних проявів. Причому зростання відбувається за рахунок істотного збільшення середньо кислих, сильно кислих і дуже сильно кислих ґрунтів.