Декоративні властивості трав’янистих рослин клумбових фітоценозів

курсовая работа

1.1 Фізико - географічні умови м. Кривий Ріг

Місто розташоване у степовій зоні України, на злитті річок Інгулець і Саксагань, які входять до басейну Дніпра. По відношенню до екватору - у північній півкулі, по відношенню до Грінвічського (нульового) меридіану - у східній півкулі. Так як місто витягнуте у майже субмеридіональному напрямі на кілька десятків кілометрів, то єдиних координат немає. Крайніми точками міста за усіма чотирма сторонами світу є лише два обєкти - хвостосховища Інгулецького (координати - 47°36 північної широти) та Північного гірничо-збагачувальних комбінатів (координати - 48°12 північної широти).

Місто розтягнуте з північного-сходу на південний-захід на пів градуса - 0°36. Широтна розтягнутість менша (0°28). За широтою місто вузьке. Крайньою західною точкою є сучасна станція Інгулець з координатами 33°08 східної довготи. Крайня східна точка знаходиться в районі лісорозсаднику в селищі Довгинцевому - 33°34 східної довготи [18]

В долині р. Інгулець сформувалися заплава (висока і низька) та 4 надзаплавні тераси, річкова долина Саксагані представлена заплавною та 3-а надзаплавними терасами. Терасовий комплекс розвинутий фрагментарно по обох бортах долин. Ширина долин від 0,5 до 4,5 км, у середньому 1,5 км. Балочно-яружна сітка на території Криворіжжя досягає значних розмірів. На території Криворіжжя балки розвинуті уздовж річкових долин, безпосередньо впадаючі в них або у крупні балки. Територія околиць розчленована численними балками (Зелена, Березнеговата, Червона, Макортова, Галахова, Лозуватка, Грушевата, Петрикова, Красна, Роковата, Суха, Гливата, Дубова, Вовча, Суслова, Кобальска, Калетіна, Крутий Яр та інші). Загальна кількість балок на території Кривого Рогу по долині р. Саксагань - 50, р. Інгулець - понад 20 балок. Довжина балок коливається від 1 до 25-30 км. В місцях виходу корінних порід схили річкових долин круті. В період танення снігу і після дощів по днищах балок протікають тимчасові водостоки. Стік р. Інгулець зарегульований Карачунівським водосховищем, стік р. Саксагань -- Кресівським водосховищем, а також Дзержинським і Макортовським водосховищами.

Абсолютні позначки поверхні водоймищ коливаються від 30 до 160 м. Переважні позначки поверхні становлять 50-100 м абс., мінімальні -- характерні для заплавних ділянок річкових долин і становлять 30-45 м.

Клімат -- степовий, атлантично-континентальний, який характеризується спекотним посушливим літом і помірно мякою з частими відлигами зимою.

Середня тривалість безморозного періоду становить 182 дня, найбільша -- 224 дня. Над територією міста сформувався своєрідний мікроклімат «острова тепла». В місті тепліше на 1,8°С. Особливо це помітно в холодний період року. Також більше опадів, туманів, часто з низьких хмар і пило газових викидів підприємств та автомобілів взимку утворюються смоги, знижені дози сонячної радіації.

Більша частина опадів випадає під час теплої половини року (квітень-жовтень) -- 268 мм. Добовий максимум опадів (90 мм) спостерігався у червні 1913 року. Кількість днів із сніжним покровом -- 69. Стійкого снігового покрову майже не буває. Середня з найбільших за зиму висота снігу становить 10 см, максимальна -- 30 см.

Переважні напрямки вітру: в теплий період року -- північний (18,4 % днів), в холодний період -- східний (17,6 % днів).

Максимальна швидкість вітру -- 24 м/с щорічно, 28-29 м/с один раз на 5-10 років, 30-31 м/с один раз на 15-20 років.

Ґрунти міста і його околиць -- чорноземи звичайні, лучно-чорноземні, чорноземи солонцюваті, лучно-солонцюваті і лучно-болотні. Чорноземи звичайні -- головна генетична група ґрунтів у приміській зоні. Вони забезпечені живильними речовинами, містять 4,5-4,9 % гумусу і поширені на вододілах. Лучно-чорноземні ґрунти характеризуються високими показниками запасів гумусу (5,9 %) і поширені на заплавних терасах рік. Лучно-солонцюваті ґрунти поширені на заплаві рік. Кількість солей в них 0,3-0,5 %, глибина залягання -- 10-60 см. Агрономічна цінність лугових солонцюватих ґрунтів дуже низька.

Ґрунти приміської зони за умови штучного поливу придатні для вирощування усіх видів зелених насаджень, характерних для степової зони.

У Кривому Розі нараховується близько 5 тисяч джерел забруднення атмосферного повітря. Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря:

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» -- 219,1тис. тон/ рік;

ВАТ «ПівдГЗК» -- 36,3 тис. тон/ рік;

ПАТ «ПівнГЗК» -- 11,08 тис. тон/ рік;

ПАТ «ЦГЗК» -- 2,2 тис. тон/ рік;

ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» -- 1,5 тис. тон/ рік;

ПАТ «ІнГЗК» -- 1,3 тис. тон/ рік [28].

Делись добром ;)