Віруси еукаріот

курсовая работа

9.1 Вірус простого герпесу

Морфологія.

Віріони мають 120-150 нм в діаметрі і характеризуються складною будовою. Внутрішній компонент представлений серцевиною, яка містить ДНК, намотану навколо циліндричної маси. Серцевина укладена в білковий капсид, що має симетрію ікосаедра, який складається з 162 капсомерів. Капсид оточений ліпопротеїдною оболонкою з шипами на поверхні.

Хімічний склад і фізико-хімічні властивості.

Віріони містять ДНК (6% від сухої ваги), білки (70%), ліпіди (22%), вуглеводи (1,5-2%). Ліпіди перебувають у складі ліпопротеїдної оболонки. Геном віруса герпесу - це лінійна дволанцюгова ДНК. Геном складається з двох ковалентно повязаних фрагментів - довгого (L), що містить 82% ДНК, і короткого (S), що містить 18% ДНК. Кожен фрагмент має специфічний нуклеотидний склад, для якого характерна багаторазова повторюваність кінцевих нуклеотидів (термінальних блоків).

Білки і антигени.

У складі віріонів герпесу знаходиться приблизно 30-33 поліпептидів з молекулярною масою від 12 - 103 до 140 - 103, у тому числі 5 глікопротеїдів, (gA, gB, gC, gD і gE.). Глікопротеїди знаходяться на зовнішній поверхні ліпопротеїдної оболонки. Крім структурних білків, в інфікованій клітині синтезується до 20 неструктурних білків. Вірус містить ряд антигенів, повязаних як з внутрішніми білками, так і з глікопротеїдами. Основними імуногенами є глікопротеїди gB, gC і gD. Ці білки індукують віруснейтралізуючі антитіла і клітинну імунну відповідь організму.

Патогенез.

Основні шляхи інфікування: повітряно-крапельний (через слину) і статевий. Можливе інфікування через предмети побуту. Первинна репродукція вірусу при стоматитах відбувається в епітелії слизової оболонки рота і глотки. По лімфатичних шляхах вірус потрапляє в кров, викликаючи інфекцію. Можливими ускладненнями є герпетичні мінінгіти та енцефаліти.

Клініка.

Віруси герпесу викликають різні клінічні форми хвороби. У людини в ранньому дитинстві - стоматит і фарингіт з подальшим розвитком латентної інфекції, що чергується із загостреннями у вигляді висипів на губах і крилах носа. У більшості людей первинна інфекція клінічно не виражена, однак супроводжується утворенням антитіл. Віруси типів 1 і 2 викликають різні клінічні форми. Вірус простого герпесу типу 1 викликає герпес губ, афтозний стоматит, герпетичну екзему, кератоконьюнктивіт. Вірус простого герпесу типу 2 викликає статевий герпес, герпес новонароджених. Доведена роль цього типу в розвитку раку шийки матки. Найбільш масовими і небезпечними формами є статевий герпес.

Делись добром ;)