Вікові особливості нервової функції

реферат

4. Фізіологічна єдність і взаємодія першої і другої сигнальних систем дітей

Виникнення другої сигнальної системи - дуже цікаве явище. Природа коркового аналізатора словесних подразнень або мово рухового дуже складна. Сюди входять клітини кори, звязані з рецепторами мовних мязів, про рецептори мязів язика, губ, щік, гортані. Корковий відділ мово рухового аналізатора відповідає центру Брока (третя лобна закрутка лівої півкулі). Треба сказати, що центр Брока є корковою ланкою аналізатора усного мовлення. У поняття коркової бази другої сигнальної системи входять ділянки кори, призначені сприймати не лише усну, а й письмову, мімічну мову. Таким чином, морфологічна основа другої сигнальної системи дуже велика і перебуває в складнях взаєминах з морфологічною основою першої сигнальної системи.

Фізіологічні механізми взаємодії обох систем полягають в іррадіюванні процесів збудження і гальмування. Саме ця специфічна властивість кори - висока здатність до негайного тимчасового іррадіювання, вдатність до швидкого замикання тимчасових звязків - і забезпечує єдність дії першої і другої сигнальних систем.

Мовна функція не є вродженою особливістю вищої нервової діяльності людини. її дитина набуває в процесі навчання, через спілкування з дорослими. От чому зовнішнє середовище є основним фактором розвитку вищої нервової діяльності людини. Виникнення і розвиток другої сигнальної системи, тобто перетворення словесного подразника в "сигнал сигналів", підпорядковані певним закономірностям.

На 7-8-му місяці життя дитини слово вперше набуває значення умовного сигналу. Але до 1,5-2 років перетворення слова в умовний подразник відбувається при безпосередньому підкріпленні його подразником першої сигнальної системи. Таким чином, на цьому віковому етапі розвитку людини слово перетворюється в умовний подразник, який зумовлює діяльність, внаслідок виникнення тимчасових звязків між корковими ділянками аналізатора першої сигнальної системи і корковими ділянками моворухового аналізатора.

Щоб навчити дитину, наприклад, новому слову "солодко", "цукор", треба спочатку ознайомити її з виглядом, формою предмета, підкріплюючи це смаковим подразненням. У надбанні нових словесних понять велику роль відіграє поєднування словесних подразнень з діяльністю рухового аналізатора. Дослідженнями встановлено легкість перетворення слова в умовний подразник при поєднанні з держанням предмета в руках. Немає сумніву, що причиною таких звязків є морфологічна близькість, що зумовлює тісну функціональну взаємодію між руховим і мово руховим аналізаторами. Очевидно, у формуванні другої сигнальної системи дітей велику роль відіграє моторний фактор.

Починаючи з дворічного віку, друга сигнальна система вже не так залежить від першої сигнальної системи. Нові слова набувають (відповідно до реальної дійсності) змістовного значення внаслідок вироблення тимчасових звязків з уже відомими дитині словами. Зрозуміло, що й у цьому віці зберігається взаємодія першої і другої сигнальних систем, яка до цього розвивається і вдосконалюється в звязку з наростанням швидкості, утворення тимчасових звязків між обома сигнальними системами. З розвитком другої сигнальної системи тимчасові звязки між аналізаторами, які сприймають нові слова, і другим словесним аналізатором виникають швидше, ніж з аналізаторами першої сигнальної системи. Швидкість функціонування другої сигнальної системи, збільшення цієї швидкості в процесі онтогенезу є однією з причин розвитку її і вдосконалення.

На 7-8-му році життя особливості вищої нервової діяльності дітей починають наближатись до вищої нервової діяльності дорослих людей. У цьому віці агенти першої системи, як і будь-який безумовний подразник, можуть бути звязані з словесним подразником. Заміна дії агента першої сигнальної системи словом і навпаки забезпечують прояв будь-якого умовного рефлексу як позитивного, так і негативного. Наприклад, у випадку вироблення умовного рефлексу на запалювання лампи червоного кольору буває досить сказати "червоне світло", щоб відбулась умовно рефлекторна реакція.

Таким чином, до початку навчання в школі словесний подразник набуває для дітей значення реального подразника. Це стосується не лише слова, яке чуємо, а й слова, яке бачимо. З цього приводу можна згадати людей, що втратили зір і слух, але змогли розвинути повноцінну другу сигнальну систему за допомогою тактильних словесних позначень (О. Скороходова, Е. Келлер). Отже, при правильному вихованні про будь-яку соціальну неповноцінність людей, що втратили важливі аналізатори (глухонімі, сліпі), не може бути й мови.

Морфологічні і функціональні особливості другої сигнальної системи, численні міжнейронні звязки, швидкість процесів, повязаних, очевидно, з функціональною рухомістю нервових клітин, перетворюють їх у прилад, ланки якого здатні в широких межах заміняти одна одну.

З сказаного видно, що з розвитком другої сигнальної системи з відносним звільненням її від першої сигнальної системи спостерігається перехід від конкретного мислення дитини до абстрагованого логічного мислення дорослої людини. У процесі як історичного, так і індивідуального розвитку другої сигнальної системи відбувається поступове наростання абстрагування в мисленні людини.

Примітивна мова первісної людини різко відрізняється від мови людини цивілізованої бідністю словесного фонду. Виникнення нових суспільних форм, нового ставлення до праці привело до збагачення мови, утворило умови для виникнення абстрагованих понять, до розвитку абстрагованого мислення, до виникнення другої сигнальної системи сучасної людини. Так само через поступове розширення змістового значення слова, розширення поняття, позначуваного словом, починає формуватись друга сигнальна система в дітей. До II-12 міс. слово "мати" набуває значення прямого, вкладеного в нього, поняття. З віком у дитини виникає здатність до абстрагованого мислення. У 2 роки дитина зве словом "мати" і кицьку, яка годує кошенят. У цьому вже видно прояв абстрагування: тут слово з видового поняття перейшло в рядове, узагальнене.

Делись добром ;)