ВСТУП

До родини Lumbricidae належить більше 250 видів. З них в Східній Європі відомо більше 100 видів [15].

Грунтові олігохети родини Lumbricidae відомі, як одна з найбільш активних груп, безхребетних-грунтоутворювачів в біоценозах Малого Полісся. Усі Lumbricidae - сапрофаги. При цьому деякі з них, наприклад, Lumbricus terrestris, здатні живитися слабо розкладеними рослинними рештками, а також диспергованим детритом, а інші, такі як Apporectoidea roseus, відносяться до "вторинних гумусоутворювачів". Вони можуть використовувати лише в значній ступені перероблений рослинний матеріал [27]. Люмбріціди, які живляться перегноєм ґрунту, енергійно перемішують його та рихлять, ніж види, для яких основне джерело їжі рослинні рештки, що не піддані деструкції. Дощові черви, які живляться ґрунтовим перегноєм, не пігментовані, мають циліндричну форму тіла. Вони менш рухливі, ніж черви, що живляться рослинними рештками та мають нерідко більш примітивний тип розміщення повздовжніх мязових волокон у шкірно-мязовому мішку.

Люмбріціди, як і мікроорганізми відіграють важливу роль у збагаченні і відновленні грунтового гумусу. В.А. Ковда вказує, що безхребетні тварини-сапрофаги, як і мікроорганізми грунту недостатньо вивчені в питанні їх ролі в біохімічних процесах [30]. Це стосується, в першу чергу, травної системи. Адже в травній системі грнунтових червів відбуваються процеси розпаду органічних сполук рослинниз рештків та синтез гумусу і гуматів. В.А. Ковда вважав, що ми знаходимося лише на самому початку вивчення діяльності грунтових тварин, в тому числі люмбріцід [30]. Кількісні дані про біомасу люмбріцід мають спорадичний характер.

Люмбріціди, які відносяться до грунтово-підстилкової і, власне, грунтової морфо-екологічних груп мають здатність до вертикальної і горизонтальної локомоції.

Вертикальна і горизонтальна локомоція дощових червів сприяє грунтоутворювальному процесу. Істотно змінюється водно-повітряний режим, що в свою чергу приводить до значних фізико-хімічних трансформацій горизонтів грунтового профілю. Копроліти дощових червів приймають участь у структуруванні грунту, зміцненню вертикальних і горизонтальних ходів, а також утворення діапаузних камер, які в подальшому часі слугують повітряними резервами. Немаловажна роль копролітів у міграції хімічних сполук в межах грунтових горизонтів [24].

При прокладанні ходів черви переміщують в ґрунтовому профілю велику масу ґрунту (в порівнянні з власною масою), що сприяє формуванню гумусового ґрунту. Їх ґрунтоутворююча діяльність має великий вплив на біологічну активність ґрунту, темпи і характер розкладу рослинних решток. Висока чисельність дощових червів, як правило, корелюється з інтенсивним гумусоутворенням і формуванням тонкозернистого гумусу (мулевого типу). Активність дощових червів через мікроорганізми і гриби травної системи стимулюють для рослин N, P, K інших мінеральних речовин. Це визначає позитивний вплив на ріст кореневих систем та первинну продуктивність в цілому. Олігохети активно приймають участь в кругообігу азоту. На відміну від інших груп безхребетних, що живуть у ґрунті, вони використовують в якості енергетичного матеріалу азотовмісні сполуки. В екскрементах олігохет відбувається новоутворення гумусових сполук. Крім того, ґрунтові олігохети проводять дренаж ґрунтів, утворюючи вертикальні ходи, по яких гравітаційна вода мігрує в нижні горизонти. Також завдяки ходам здійснюється аерація ґрунту. Внаслідок діяльності ґрунтових олігохет відбувається структурування ґрунтів, підвищується їх родючість [15, 24, 27].

В умовах помірного клімату на частку люмбріцід припадає до 30-60%, а іноді 90% сумарної зоомаси. Із всіх грунтових сапрофагів найбільш відомі грунтові черви. Вони виділяються серед сапрофагів своїми розмірами, тривалістю життєвого циклу, активністю і особливо своєю біомасою. В гумідних районах від тундри до лісостепу 30-90% зоомаси складають дощові черви (Lumbricidae) [15].

Дощові черви мають велике та різностороннє значення в економіці природи. Ними живляться найрізноманітніші тварини - від членистоногих до ссавців.

Поряд із тим, люмбріціди в ґрунтових біоценозах є як проміжними, так і дефінітивними господарями багатьох видів трематод, цестод, скреблянок. Наявні літературні дані про те, що вони можуть бути додатковими господарями трематод родин: Echinostomatidae, Diplostomatidae, Stigeidae, проміжними для цестод Ditepididae, Chanotatnidat, Rymenolepidae та резервними для нематод Stephanuridae, Syngamidae, Metastrongilidae та інших. Ці паразити завдають значної шкоди свійським тваринам і людині [15].

Правильне планування господарських заходів може бути ефективним лише при умові знання кругообігу органічних і неорганічних речовин та регуляції азотного живлення рослин, які відбуваються в ґрунтах того чи іншого типу безпосередньо з участю олігохет.

Актуальність теми дослідження зумовлена недостатнім рівнем відомостей про фауністичний склад, біологію, екологію, хорологію ґрунтових олігохети роду Apporectoidea у природних біоценозах Малого Полісся, що має велике значення для біологічної діагностики ґрунтів.

Мета роботи: вивчити еколого-фауністичні особливості люмбріцід роду Apporectoidea Малого Полісся.

В роботі ставились такі завдання:

1. Ознайомитися з історією вивчення грунтових олігохет.

2. Розглянути фізико-географічні особливості Малого Полісся.

3. Встановити видовий склад ґрунтових олігохет роду Apporectoidea у природних біоценозах Малого Полісся

4. Вивчити екологію люмбріцід роду Apporectoidea .

5. Виявити особливості їх поширення в межах Малого Полісся.

Обєктом дослідження є ґрунтові олігохети роду Apporectoidea природних біоценозів Малого Полісся

Предметом дослідження є фауна, екологія, хорологія ґрунтових олігохет роду Apporectoidea у природних біоценозах Малого Полісся

Апробація роботи проводилась під час захисту курсової роботи на четвертому курсі.

Наукова новизна роботи. Вивчено фауну, біологію, екологію та особливості хорології ґрунтових олігохет роду Apporectoidea у природних біоценозах Малого Полісся.

Практичне значення полягає в тому, що його результати можуть бути використанні:

- при інтродукції видів родини люмбріцідів у природних біоценозах з метою підвищення родючості ґрунту, зменшення його ерозії;

- у розширенні відомостей в галузі екології;

- у професійній діяльності агрономів, ґрунтознавців, працівників сільських господарств та лісництв;

Знання складу, кількісного співвідношення видів ґрунтових олігохет, їх біології можна використати для характеристики режиму вологості, кислотності ґрунту, ходу розкладу рослинних решток та характеру ґрунтоутворюючих порід.

Структура роботи. Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку літературних джерел. Список використаної літератури містить джерел. Роботу представлено на сторінках друкованого тексту.