Трансгенні рослини стійкі до шкідників і хвороб. Трансгенні рослини і біобезпека

контрольная работа

Обмеження щодо комерційного використання біоінженерних методів для отримання стійких рослин

Можна виділити декілька аспектів впливу трансгенних рослин на довкілля:

? перенос трансгенів від культурних рослин до їх диких родичів і їхнє подальше неконтрольоване поширення в живій природі;

? передача бурянам шляхом гібридизації стійкості до гербіцидів, що може призвести до поширення гербіцидстійких бурянів;

? утворення трансгенними рослинами речовин, які можуть бути токсичними для організмів, що не є мішенями, але живуть на цих рослинах і харчуються ними;

? поява нових паразитів або посилення шкідливості тих, що існують;

? неконтрольоване поширення генів стійкості до антибіотиків, які використовуються в векторних конструкціях і вводяться в рослини в якості селективних маркерів для відбору трансформантів.

Однак, результати спеціальних досліджень і вже більш ніж 10-річний досвід роботи з трансгенними рослинами свідчать про відсутність достовірних даних щодо шкідливого впливу трансгенних рослин на довкілля та здоровя людини.

Ризик, повязаний з інтродукцією трансгенних рослин, аналогічний ризику, повязаному з немодифікованими організмами або модифікованими за використання інших методів (отримання гібридів, індукований мутагенез).

Екологічний ризик при вирощуванні трансгенних рослин за оцінками деяких спеціалістів можна порівняти з ризиком вирощування нових сортів, отриманих традиційною селекцією. Всі речовини, які синтезують трансгенні рослини, як правило вже існують в природі.

Існує ризик переносу генів стійкості до гербіцидів у буряни, але необхідно памятати, що стійкі до гербіцидів буряни зявляються за використання гербіцидів у звичних умовах (без трансгенних рослин).

Однак, не зважаючи на відсутність на сьогодні достовірних даних щодо шкідливості трансгенних рослин, необхідно памятати про принципову можливість обміну генів між генетично модифікованими рослинами і спорідненими не модифікованими культурними та дикими рослинами, що у віддаленому майбутньому може вплинути на стабільність екосистем. Сьогодні, зважаючи на малий термін використання трансгенних рослин, ми не можемо зпрогнозувати і вірогідність інших негативних віддалених наслідків, які повязані з трансгенними рослинами.

Тому, для виключення неконтрольованого використання генетично змінених рослин (та інших організмів), міжнародні організації і окремі країни розробляють та приймають документи, в тому числі і законодавчі, спрямовані на попередження або максимальне зниження можливих несприятливих екологічних наслідків і ризиків для здоровя людини від використання генно-інженерних біотехнологій.

Основними міжнародними законодавчими актами, що регулюють поводження з генетично зміненими організмами є:

Конвенція ООН з охорони біологічного різноманіття (5 червня 1992 р., Ріо-де-Жанейро), де уперше на міжнародному рівні проголошено необхідність обережного ставлення до живих видозмінених організмів, отриманих у результаті роботи біотехнологів.

Картахенський протокол з біобезпеки (30 січня 2002 р., Монреаль), у якому:

- проголошено принцип перестороги;

- визначається необхідний рівень захисту людини та довкілля в галузі безпечної передачі, обробки та використання живих видозмінених організмів;

- особлива увага приділяється транскордонному переміщенню генетично модифікованих організмів (ГМО);

- визначена сфера відповідальності за порушення норм щодо поводження з ГМО.

Основними принципами державної політики України в галузі генетично-інженерної діяльності та поводження з ГМО є:

пріоритетність збереження здоровя людини і охорони навколишнього природного середовища у порівнянні з отриманням економічних переваг від застосування ГМО;

забезпечення заходів щодо дотримання біологічної і генетичної безпеки при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО в господарських цілях;

контроль за ввезенням на митну територію України ГМО та продукції, отриманої з їх використанням, їх реєстрацією та обігом;

загальнодоступність інформації про потенційні ризики від застосування ГМО, які передбачається використовувати у відкритій системі, та заходи щодо дотримання біологічної і генетичної безпеки;

державна підтримка генетично-інженерних досліджень та наукових і практичних розробок у галузі біологічної і генетичної безпеки при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО в господарських цілях.

Діяльність, повязана з використанням генетично модифікованих організмів, в Україні регулюється чинною нормативно-законодавчою базою України:

? Закон України "Про приєднання до Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття" № 152-ІУ від 12.09.2002.

? Закон України № 1103-V від 31 травня 2007 р."Про державну систему біобезпеки при створенні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів"

? Закон України № 1804-VІ від 19 січня 2010р. про внесення змін до Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично-модифікованих організмів "

? ПОСТАНОВА Кабінету Міністрів України № 468 від 13 травня 2009 р. "Про затвердження порядку етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг".

? ПОСТАНОВА Кабінету Міністрів України №114 від 18 лютого 2009 р. "Про затвердження Порядку державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їх використанням".

? ДСТУ СЕИ/Т8 15568:2008 Продукти харчові. Методи виявлення генетично модифікованих організмів та їх похідних. Відбір проб.

? ДСТУ І8О 21571 Продукти харчові. Методи виявлення генетично модифікованих організмів та їх похідних. Екстракція нуклеїнової кислоти.

? ДСТУ І8О 21572:2006 Продукти харчові. Методи аналізу для визначення генетично модифікованих організмів і похідних продуктів. Методи, які ґрунтуються на аналізі білків.

? ДСТУ І8О 24276:2008 Продукти харчові. Методи виявлення генетично модифікованих організмів та їх похідних. Основні вимоги і визначення.

? ДСТУ П СЕИ /Т8О 155688:2008 Продукти харчові. Методи виявлення генетично модифікованих організмів і їх похідних. Відбирання проб.

? ДСТУ І8О/Т8 21098:2008 Харчові продукти. Методи аналізу по визначенню генетично модифікованих організмів та похідних продуктів, створені на основі аналізу нуклеїнових кислот.

? інші галузеві стандарти.

Делись добром ;)