2. Дія радіоактивних випромінювань на рослинні організми
На сучасному етапі новим антропогенним фактором забруднення довкілля постає радіоактивне випромінювання. Поява цього типу забруднення пов’язана з розробкою копалин радіоактивних руд (наприклад, уранових) та використанням енергії радіоактивного розпаду у військових та мирних цілях. Значну загрозу існуванню живих організмів несуть катастрофи на об’єктах, які використовують ядерну енергію, наприклад, атомних електростанціях. Однією з таких катастроф була аварія на Чорнобильській АЕС у 1986 році. Наслідки цієї аварії обумовили широкомасштабне вивчення радіобіологічних ефектів опромінення.
Радіобіологічні реакції рослини багато в чому залежать від вихідного розподілу енергії іонізуючого випромінювання, яке поглинається в ході опромінення клітками і тканинами організму. Тому у радіобіологічних дослідженнях умови опромінення визначають результат експерименту. До умов опромінення відносяться тип іонізуючої радіації, доза випромінювання, потужність дози, тривалість періоду опромінення, стан об'єкта, який опромінюється, у момент дії радіації, сполучення опромінення з іншими факторами фізичної або хімічної природи, наприклад дією видимого світла, підвищеної або зниженої температури, атмосфери, збагаченої або збідненої киснем і т.п. Можна опромінювати всю рослину або окремі її частини, що також характеризує умови опромінення.
Вивчаючи радіобіологічні реакції рослини за варіювання умов опромінення, одержують інформацію, яка дозволяє судити про механізми формування променевої патології організму.
У радіобіологічних експериментах з рослинами існують можливості широко різноманітити умови опромінення вибором належних джерел радіації і певних програм опромінення. У природі, де рослини, як і всі інші організми, піддаються дії іонізуючого випромінювання природних радіоактивних речовин, умови опромінення відрізняються тим, що радіація проникає в рослину безупинно протягом усього його життя. Для того щоб з'ясувати, наскільки значиме в життєдіяльності рослинного організму опромінення від природного тла, прибігають до ослаблення інтенсивності цього випромінювання до дуже малих значень шляхом екранування рослин матеріалами, що не містять радіоактивних речовин.
- 1. Загальна характеристика стійкості та адаптації рослин до умов середовища
- 1.1. Характеристика стійкості рослин. Поняття фітостресу
- 2. Адаптація. Характеристика адаптацій. Основні концепції адаптаційних пристосувань
- 4. Узагальнена схема реагування на зовнішні впливи
- 1. Типи стійкості рослин та їх характеристика
- 2. Стійкість рослин до низьких температур
- 1. Холодостійкість рослин. Адаптації до низьких позитивних температур
- 2. Морозовитривалість рослин
- Лекція № 3 План лекції
- Стан спокою у рослин
- Зимовий ріст рослин та їхня зимостійкість
- Умови входження рослин у період спокою
- Вплив тривалості вегетації на здатність деревних рослин до загартовування
- Вплив регуляторів росту на період спокою і морозостійкість деревних рослин
- Лекція № 4 План лекції
- 1. Перша фаза загартовування
- 1.1. Осінній ріст трав'янистих рослин і їхня здатність до загартовування
- 1.2. Особливості проходження першої фази загартовування у деревних рослин
- 2. Друга фаза загартовування рослин негативними температурами
- 2.1. Процеси замерзання і вимерзання рослинних клітин
- 2.2. Умови вітрифікації води в рослинних клітинах
- 2.3. Механізми відмирання рослин при швидкому відтаванні
- Лекція № 5 План лекції
- 1. Посуха і її вплив на рослини
- 2. Геліостійкість рослин
- 3. Характеристика груп рослин стосовно регуляції водообміну.
- 4. Фізіологія пойкілоксерофітів
- Лекція № 6 План лекції
- 1. Ксерофіти, особливості фізіології. Класифікація.
- 2. Жаро- і посухостійкість мезофітів
- Лекція № 7 План лекції
- 1. Особливості водного режиму та посухостійкість деревних рослин
- 2. Передпосівне підвищення жаро- і посухостійкості рослин
- Лекція № 8 План лекції
- 1. Класифікація ґрунтів за ступенем і якістю засолення в зв'язку із солестійкістю рослин
- 2. Характеристика екологічних груп рослин, які ростуть на засолених ґрунтах
- 3. Механізми гальмування росту рослин
- 4. Анатомо-структурні зміни рослин в умовах засолення
- Лекція № 9 План лекції
- 1. Водний режим рослин на засолених ґрунтах
- 2. Солеотруєння і солепристосування рослин
- 3. Особливості азотного обміну рослин в умовах засолення
- 4. Методи підвищення солевитривалості рослин
- 5. Псамофіти і літофіти
- Лекція № 10 План лекції
- 1. Загальні відомості про збудників хвороб рослин
- 2. Типи інфекційних хвороб рослин
- 3. Методи і засоби захисту рослин
- Лекція № 11 План лекції
- 1. Загальні питання імунітету рослин
- Лекція № 12 План лекції
- 1. Фітонциди і фітоалексини
- 2. Енергетичний обмін і фітоімунітет
- 3. Некротичні реакції і роль системи поліфеноли - поліфенолоксидаза у фітоімунітеті
- 2. Компоненти забруднення атмосфери
- 3. Фізіолого-біохімічні реакції рослин на забруднення повітря
- Лекція № 14 План лекції
- 1. Стійкість рослин до забруднення середовища. Типи стійкості та їх характеристика
- 2. Методи підвищення стійкості рослин до забруднення повітря
- Лекція № 15 План лекції
- 1. Джерела та характеристика забруднення грунту.
- 2. Дія радіоактивних випромінювань на рослинні організми
- 2.1. Типи іонізуючих випромінювань
- 2.2. Дози іонізуючих випромінювань
- Лекція № 16 План лекції
- 1. Загальні закономірності радіобіологічних реакцій рослинного організму
- 2. Складові радіаційного синдрому у рослин
- 3. Модифікація радіобіологічних ефектів та захист рослин від променевого ураження
- Лекция № 17 План лекции
- 1. Классификация предприятий по степени влияния на окружающую среду.
- 2. Функции зеленых насаждений в антропогенно трансформированной среде
- 3. Благоустройство промышленных территорий.
- 4. Архитектурно-планировочные основы комплексного благоустройства территорий предприятий