Вплив харчування на життєдіяльність людини. Шляхи надходження шкідливих речовин у харчові продукти.
Повноцінна життєдіяльність людини можлива лише за умови постійного надходження в організм у необхідній кількості різноманітних речовин, які містяться у харчових продуктах.
Потреба людини в енергії визначається дослідним шляхом і виражається в калоріях. Кількість калорій, які надходять в організм з будь-якими продуктами, називається калорійністю їжі. Енергозабезпеченість їжі повинна відповідати енерговитратам організму, тобто енергетичні потреби людини повинні повністю покриватися за рахунок енергетичної цінності харчових продуктів, які входять у раціон людини.
Під раціональним харчуванням треба розуміти оптимальне співвідношення вживаних з їжею білків, жирів та вуглеводів.
Для нормального функціонування організму щоденний раціон повинен включати шість основних складових: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини та воду. Харчові речовини, які люди отримують разом з їжею, можна умовно розділити на дві групи: макрокомпоненти (вода, білки, жири, вуглеводи) та мікрокомпоненти (вітаміни та мінеральні компоненти).
Під раціональним харчуванням розуміють фізіологічно повноцінне харчування людей з урахуванням їх статі, віку, характеру трудової діяльності, особливостей клімату та інших чинників. Раціональне харчування повинно забезпечити гомеостаз внутрішнього середовища організму і підтримувати розвиток та функції його органів, систем на високому рівні.
Якщо реальна маса тіла не перевищує ідеальну більш ніж на 20%, то це означає, що маса тіла в нормі.
Для здорових людей співвідношення між кількістю білків, жирів та вуглеводів за енергетичною цінністю має бути таким як 1:2,5:4,6 і за масою 1:1:4,9.
До 80 % шкідливих речовин надходить до організму людини з їжею та напоями.
Екологічна чистота продуктів харчування та питної води — один з основних факторів, які визначають стан здоров’я людини.
Допустимі добові дози (ДДД) - це максимальна кількість ксенобіотика в мг на 1 кг тіла людини, надходження якої з їжею щоденно протягом усього життя не може негативно вплинути на стан здоров'я нинішнього та майбутнього поколінь з урахуванням сучасних наукових положень.
ГДК - це максимальна кількість ксенобіотика в мг на 1 кг (для рідкого на 1 л) конкретного виду продуктів, яка не змінює органолептичних властивостей і харчової цінності цього продукту.
О цінка токсичності хімічної речовини ґрунтується на абсолютно смертельній дозі, а також на середній смертельній дозі, при якій гине 50% особин. Дози вимірюються у мг речовини /кг м.
- Факори ризику і групи ризику виникнення захворювання
- Оздоровчі системи і способи загартування організму
- Механізм впливу алкоголю і пов’язана з ним небезпека індивідуального і суспільного життя
- Механізм згубного впливу тютюнопаління на організм людини і пов’язана з ним загроза життю
- Поняття наркоманії, способи відлучення від наркотиків
- Вплив харчування на життєдіяльність людини. Шляхи надходження шкідливих речовин у харчові продукти.
- Наслідки потрапляння в харчові продукти пестицидів, харчових добавок, стимуляторів росту
- Генетично модифіковані продукти та їх небезпека для здоров’я людини
- Небезпечність поступлення радіонуклідів в харчові продукти, особливості харчування в умовах радіаційного забруднення
- Особливості роботи медичного працівника з Віл-інфікованими пацієнтами. Поняття про «виробничу аварію» і порядку дій в разі її виникнення
- Особливості роботи медичного працівника з хворими на вірусний гепатит. Профілактика інфікування вірусним гепатитом
- Професійні шкідливості в роботі лікаря-рентгенолога, радіолога. Посадові інструкції що забезпечують безпеку професійної діяльності
- Професійні шкідливості:
- Створення і випробовування генетично модифікованих організмів: небезпека для лікаря і для оточуючих. Закони що регулюють генетичну інженерну діяльність