1. Склад та структура вгк Південного Бугу

Басейн Південного Бугу - розміщений в межах Хмельницької, Вінницької, Кіровоградської, Черкаської, Миколаївської, Київської і Одеської областей. Довжина річки 806 км, площа басейну 63700 км². Обсяг середньорічного стоку - 3,2 км³ (6% загального обсягу в Україні).

На Південному Бузі споруджено 13 невеликих ГЕС, ряд водосховищ. У середній і нижній течії річка судноплавна. Розвинуто рибництво, у пониззі - промислове рибництво.

До басейну належить 6650 річок загальною довжиною 22,5 тис. км. Переважну їх кількість (94%) складають дуже малі водотоки (довжиною менше 10 км). Середніх річок - 11, їх загальна довжина - 1619 км. 379 річок (6%) мають довжину більше 10 км. Основні притоки: Бужок, Іква, Соб, Удич, Синюха, Мертвовід, Інгул (ліві), Вовк, Згар, Рів, Дохна, Кодима, Гнилий Єланець (праві). В басейні Південного Бугу є 91 озеро і лиман з загальною площею дзеркала 176,6 км². До водного фонду басейна належить і майже 7 тис. ставків та водосховищ. В них акумулюється від 20 до 70% місцевого стоку.

В басейні Південного Бугу на одного мешканця припадає 344 м³ на рік сумарного об`єму води, що міститься в штучних водоймах. Повний об`єм водосховищ і ставків розподілений по площі басейну, складає шар від 1-9 мм (рр. Удич, Вовк, Савранка) до 36 - 48мм (р. Бужок, Іква, Ров, Гірський Тікич). Пересічно в Україні ця величина дорівнює 18 мм.

Суттєве водоресурсне значення, зокрема для питних потреб, мають підземні води. Їх прогнозні ресурси складають 0,65 км³ на рік, з них 0,45 км³ гідравлічно зв`язані з поверхневим стоком, решта (0,20 км³) підземних вод міститься в глибоких підземних горизонтах. Останні є складовою ресурсної частини водогосподарського балансу. Розвідані експлуатаційні ресурси підземних вод оцінені в 0,19 км³ на рік. Таким чином, сумарні водні ресурси в середній за водністю рік становлять 3,4 км³.

За питомими показниками водозабезпечення (на одиницю площі і на одну людину) ВГК Південного Бугу належить до малозабезпечених регіонів в Україні. Майже в усіх областях водозабезпеченість території і населення, що відносяться до басейну Південного Бугу, менша ніж пересічно в Україні.

За питомим водозабезпеченням території і населення ВГК Південного Бугу належить до малозабезпечених регіонів в Україні. Майже в усіх областях водозабезпеченість території і населення, менша ніж пересічно в Україні.

Басейн Південного Бугу характеризується високим рівнем господарської освоєності території. Тут розміщено 70 адміністративних районів (59 повністю і 11 частково), 35 міст, 65 селищ, 2 878 сіл, в яких проживає 4,2 млн. чоловік (в тому числі 2,4 млн. міських і 1,8 млн. сільських жителів), що складає близько 8% всього населення України. Це один з потужних аграрних регіонів України з високим рівнем промислового виробництва. Переважна його частина перебуває під впливом сільськогосподарського виробництва. Сільськогосподарські угіддя складають 74-90% площі водозборів річок. Найбільш освоєні басейни річок степової зони. В басейні р.Інгул на сільськогосподарські угіддя припадає 90%, р.Синюхи - 80-90%. Навіть в басейні р.Савранка, де розташований один з найбільших в Україні ландшафтний заповідник дубових лісів, сільськогосподарська освоєність території сягає 71%. Розораність території складає 57%, а в окремих басейнах малих річок досягає 80%, що перевищує екологічну межу. Різких змін зазнали лісові угіддя. На значній площі вони знищені. Нині лісовкриті площі не перевищують 3-7%, що це в 2-3 рази менше оптимального значення. Урбанізовані землі в басейнах річок змінюються в межах 2-5%.

Значна зарегульованість стоку річок басейну Південного Бугу водосховищами і ставками призвела до зниження швидкості течії і втрати їх дренуючої здатності та спричинила акумуляцію у водних об`єктах промислових відходів, забруднених стоків з сільськогосподарських угідь та урбанізованих територій.