1.1 Мінеральні ресурси

Потенціал мінерально-сировинних ресурсів формують промислові запаси паливно-енергетичних ресурсів, металевих, нерудної сировини для чорної металургії, гірничо-хімічної сировини будівельних матеріалів.

Сукупна продуктивність мінерально-сировинного потенціалу України, розрахована В. П. Руденком, оцінюється в 17.3 млрд. доларів США. Переважну частину цієї вартості складає природно-ресурсний потенціал паливно-енергетичних ресурсів –71.9%, частка металічної сировини становить –16.6%, будматеріалів–6.9%, нерудної сировини для металургійної промисловості –2.3%, гірничо-хімічної сировини –2.2%.

Мінеральні ресурси поділяють на невичерпні (енергія Сонця, внутрішніх глибин Землі, гравітація, вітер, припливи і відпливи) і вичерпні, які діляться в свою чергу на невідновні (корисні копалини, зникаючі види живих організмів) і відновні (водні, ґрунтові, біологічні). За господарським використанням усі ресурси поділяють на:

- Ресурси для виробничої і невиробничої сфери;

- Локальні, загальнонаціональні і глобальні;

- Докладно вивчені, виявлені, прогнозні.

Україна є досить багатою на мінеральні ресурси, а саме на нафту, газ, марганцеві і залізні руди, кам’яне і буре вугілля, глини, цементна сировина, солі калійні.

Найбагатша Україна на рудні корисні копалини, насамперед руди чорних металів. На території України сконцентровано до 20% марганцевих руд світових ресурсів і понад 5% запасів залізних руд.

В Україні є досить великі поклади залізної руди. Це Криворізький залізорудний басейн, він є залізорудною базою України. Він дає близько 83% видобутку товарної залізної руди в країні. В басейні діє близько 20 шахт потужність від 300 тис. до 3.5 млн. т. на рік. 75% залізної руди Кривбасу видобувається відкритим способом. Його запаси 18 млрд. т., з вмістом, як багатих так і бідних руд. Кременчуцький залізорудний басейн розташований у Полтавській області. Площа району 150 км2, розвідані запаси руд становлять 4.5 млрд. т. із вмістом металу близько 62%. Білозерський залізорудний басейн, займає площу 1300 км.2, загальні запаси залягають до глибині 1500 м. і становлять 1.3 - 1.4 млрд.т. і в тому числі промислових запасів – 0.6 млрд. т. Керченський залізорудний басейн займає площу майже 10 тис. км2 на Керченському півострові і в Криму. Загальні запаси становлять 1.8 млрд. т. із вмістом заліза у руді 37-40%.

За запасами марганцю Україна посідає в світі перше місце. Основні запаси марганцю в Україні зосереджено в Нікопольському родовищі. Загальна площа – 5 тис. км2. Складається із Нікопольського й Великоток-мацького родовищ. Пересічний вміст марганцю в рудах басейну – 23.4%. У басейні діють 10 кар’єрів, 7 шахт, 6 збагачувальних і агломераційних фабрик.

Із легувальних металів в Україні порівняно невеликі запаси і рудопрояви нікелю, метану і хрому, які приурочені переважно до схилів Українського кристалічного щита. Особливо середнього Побужжя і території Дніпропетровської і Житомирської областей. Але промислове значення поки, що мають тільки Іршанське родовище (Житомирська обл.) титанової руди-ільменіту і Побузьке родовище нікелю на Кіровоградщині.

Запаси кольорових металів в Україні не є досить значними, тому цю проблему треба вирішувати шляхом імпорту кольорових металів, або їх руд. Основні поклади руд кольорових металів розташовані в Прикарпатті (Стебнику і Калуші), Приазов’ї і Причорномор’ї, Придніпров’ї. Потрібно проводити докладні розвідки власних хоч і бідних руд кольорових металів Донецького кряжу, Закарпаття, Українського кристалічного щита.

Для видобутку магнію та інших кольорових металів використовують поклади солей Прикарпаття і затоки Сиваш.

Поліметалічні руди виявлені в районах Нагального кряжу (Донбас) і на Закарпатті (Берегівське і Біганське родовище). Ці ж Закарпатські родовища містять алуніт – сировину для виробництва алюмінію.

Ртуттні руди вже давно видобувають у Микитівському родовищі кіновару (Донбасс), а також розвідані в районі Вишкова на Закарпатті. За останні роки розвідане і підготовлене до розробки Мужіївське родовище золота на Закарпатті, крім того значні рудопрояви золота є в Черкаській і Дніпропетровській областях.

Територія України є в цілому багата на нерудні корисні копалини і тому її соціально-економічний комплекс практично повністю забезпечений ресурсами будівельних матеріалів і значною мірою – покладами гірничо-хімічної сировини.

Родовища самородної сірки Прикарпаття (Новий Роздол, Яворів) не тільки забезпечують потреби України, але і дають змогу експортувати сірку в інші країни світу. Хоча з точки зору екологічної безпеки треба зменшити масштаби її видобутку.

Важливою сировиною для харчової і хімічної промисловості є кухонна сіль, яка представлена величезними родовищами кам’яної солі-га-літу (Бахматським, Слов’янським і Новокарфагенським на Донбассі та Солотвина на Закарпатті). Вже майже тисячу років видобувають сіль із силь-номінералізованих підземних вод Передкарпаття, самоосадних солей затоки Сиваш, та з інших солоних лиманів Чорноморсько-Азовського узбережжя Криму. Розвідані запаси солей перевищують 9 млрд. т., а з урахуванням відкритих солянокупольних структур Дніпровсько-Донецької западини і Одеської області, а також того, що запаси ропи в озерах і лиманах півдня України постійно поповнюється, можна сказати, що держава володіє практично необмеженими запасами кухоннї солі.

Із фосфатних руд на території України поширені переважно фосфорити, але родовища їх мають незначні запаси, низький вміст Р2О5 і несприятливі умови експлуатації. Із всіх родовищ Волино-Поділля, Придністров’я і Дніпровсько-Донецької западини найбільш відомі і вивчені Незвіське (Івано-Франківська обл.) і Кроливецьке (Сумська обл.).

Вогнетривкі глини, що використовуються для виробництва термічно стійких матеріалів в основному концентруються в родовищах Дон-басу (Часояворське, Новорайське) та Придніпров’я (Поволзьке, П’яти-хатське, Кіровоградське). Бентонітові глини з високими адсорбційними властивостями, пластичні і легкоплавкі поширені на заході (Зарпатська, Львівська, Тернопільська обл.), на сході (Донецька обл.), на півдні (Крим) України. Але найбільше родовище цих глин Черкаське, яке має площу понад 500 км.2 і потужність покладів від 0.5 до 43 м.

Родовища флюсових вапняків і доломітів знаходяться неподалік від основних центрів чорної металургії України, переважно в Донецькій обл., Криму і на Придніпров’ї. І повністю задовольняють потреби господарства країни. Достатні запаси формувальних пісків алювіального і морського походження є в Черкаській, Запорізькій, Донецькій та інших обл.

У різних галузях промисловості для очищення газів і стічних вод як наповнювач мінеральних добрив і добавку до кормів домашніх тварин можна використовувати цеоліт. Його промислові родовища виявлені в нео- генових туфах Закарпаття, а цеоліти Криму не можуть розглядатися, промислова сировина, бо знаходяться в межах заповідника “Карадаг”.

Значні запаси графіту дають змогу задовольняти потреби електротехнічної, хімічної, металургійної, олівцевої промисловості України і експортувати високоякісну сировину в багато країн світу. Хоч розробляється тільки єдине родовище Завайлівське на Кіровоградщині. Крім того є поклади на Волині, у Придніпров’ї і Призов’ї.

Для цементної сировини використовуються карбонатні породи, гіпси і глини, які зустрічаються практично по всій території України, але оптимальні їх поєднання і найбільші їх запаси є в Рівненській, Хмельницькій, Донецькій, Львівській, Харківській, Чернігівській, Івано-Франківській областях. Значні запаси писальної крейди зосереджені в Донецькій обл. і в межах Волинської височини.

Глини суглинки, глинисті сланці і мергелі придатні для виробництва цегли і черепиці, поширені практично на всій території України за винятком гірських районів Карпат і Криму. Поклади каолінів, які широко використовуються у фарфоро-фаянсовій та інших галузей промисловості пов’язані з корою вивітрювання Українського кристалічного щита. Сотні родовищ, потужність покладів у яких досягає 50, а часом і 100 м., містять понад 400 млн. т. промислових запасів. Розвідані запаси скляних пісків становлять 220 млн. т. і сконцентровані в 24 родовищах Донецької, Харківської, Львівської та інших областей держави.

В Україні є дуже багаті поклади будівельного каменю, які становлять близько 8 млрд. м.3 розвіданих запасів і в тому числі якісного облицювального каменю – 280 млн. м3. Серед них найкращими є граніт і гранітодіори Житомирської, Вінницької, Хмельницької, Запорізької, Рівненської обл.; бальзами Рівненської обл.; лабрадорити Українського кристалічного щита; мармури і туфи Криму і Закарпаття. Раціональний їх видобуток і експорт могли б давати Україні 0.5 млн. дол. у рік. Із виробничого каменю найбільшу цінність має родоніт Мармазову і Вивчиш у Карпатах, пірофілітів сланець Овруцького кряжу і скам’яніле дерево.

У цілому значні запаси паливних ресурсів характеризуються різким переважанням у їх структурі твердих видів палива: бурого і кам’яного вугілля, горючих сланців і торфу та дефіцитом рідких і газоподібних вуглеводів. Відсутність достатньої кількості нафти і природного газу створює значні труднощі для розвитку економіки.

Основним кам’яновугільним басейном України є Донбас, який охоплює територію понад 50 тис. км2. у трьох східних областях держави (Донецькій, Луганській і Дніпропетровській області.), містить понад 45 млрд. т. балансових запасів вугілля. У Донбассі найбільше шахт зосереджено у центральній частині Донецької області, де, головним чином добувають коксівне вугілля (Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Красноармійськ, Горлівка, Костянтинівна.), у Луганській області (Красний Луч, Кадіївка, Краснодон, Антрацит.). Зокрема, в Антрацитівському, Лутугинському та Алчевському районах більше добувають енергетичного вугілля. У Донбасі зосереджено 98% усіх промислових запасів кам’яного вугілля України. В Львівсько-Волинському басейні обсяг видобутку кам’яного вугілля становить у 2000 – 2001р. близько 3 млн. т. на рік. Площа басейну 10 тис. км2. Вугільні шари залягають на глибині 300 – 500 м. В Львівсько-Волинському басейні тепер діє близько 21 шахти. Однак запаси вугілля тут невеликі, тому передбачається на перспективу залишити тільки 2-і діючі шахти. Цей басейн є лише практично південно-східною окраїною великого Люблінського басейну (Польща), тому він і має незначні промислові запаси кам’яного вугілля близько 1 млрд. т., потужність пластів від 0.5 до 2 м.

Щорічно в Україні споживається більше 85 млн. т. вугілля. Більше 90% вугілля використовують галузі промисловості. Питома вага житлового-комунального господарства у загальному споживанні становить 0.2 %.Частка інших галузей економіки у потребах вугілля не перевищує 1% кожна, зокрема будівництво – 0.3 % від загального показника. Україна щорічно імпортує кам’яне вугілля (з Польщі), натомість 30 % видобутого кам’яного вугілля у Донецькому басейні експортується за межі України.

Підприємствами нафтової галузі щорічно видобувається біля 4 млн. т. нафти (включаючи газовий конденсат). Однак за останні 10 років видобуток нафти підприємствами галузі постійно скорочується, про що свідчать дані таблиці.