Розглянемо представників класу Хвойні.

Рід Сосна найбільш відомий серед хвойних рослин.

Соснові ліси (сосняки) світлі, в них сонячне проміння досягає поверхні грунту, бо нижні гілки рослин не витримують затінення і відмирають. Тому такі ліси отримали назву світло хвойних.

Типовими представниками хвойних є сосна звичайна і ялина – основні лісотворні породи лісової зони. Сосна – світлолюбна рослина, зовнішній вигляд якої залежить від умов життя. В густому лісі дерева сосни прямі, стрункі, з гладеньким стовбуром, досягають 35-40 м у висоту. “Прозора” крона розташовується на самій верхівці. Нижні бічні гілки не витримують затінення і рано відмирають. На відкритих місцевостях сосни мають крислату крону. Соснові ліси зустрічаються в найрізноманітніших умовах, у тому числі на пісчаних грунтах, болотах, крейдяних горах, голих скелях. Є ще сосна гірська, сосна кримська.

Коренева система сосни стрижнева, дуже добре розвинена. Крім довгих коренів, головних або бічних, є короткі дрібні і дуже галузисті бічні , як правило, з мікоризою. Додаткових коренів немає. Форма кореневої системи залежить від типу грунту. Так, на піску у сосни крім глибоких коренів розростаються численні поверхневі корені. На болотах у неї лише поверхневі корені.

Стовбур сосни має тонку кору і масивну деревину, яка складається з трахеїд. Паренхіми в деревині дуже мало. Вона розташовується навколо смолянистих ходів – видовжених міжклітинних просторів у вигляді каналів, заповнених ефірними маслами, смолою, бальзамом. Усі ці речовини виділяються клітинами одношарового епітелію, який вистилає смолянистий хід.

У стовбурах сосни чітко виражені річні кільця приросту деревини. Вони утворюються, як і у квіткових рослин, у результаті сезонної періодичності у діяльності камбію.

Сосна – вічнозелене дерево. Її листки – сизо-зелені голки (хвоя) – живуть 2 – 3 роки. Розташовуються попарно на молодих гілках на верхівках вкорочених пагонів. Поверхня хвої вкрита товстим шаром кутикули, під якою знаходяться дрібні клітини епідермісу з сильно потовщеними стінками. Продихи містяться глибоко в мезофілі і заповнені зернами воску. Таке розташування продихів є пристосуванням до зменшення випаровування води. Завдяки цьому взимку сосна при наявності хвої випаровує води в десятки разів менше, ніж оголені покритонасінні.

Таким чином, у голонасінних рослин чоловічі клітини досягають жіночих завдяки наявності пилкової трубки і не потребують для цього процесу води, що є важливим пристосуванням до життя на суші.

Після утворення диплоїдного ядра зиготи розпочинається розвиток зародка і формування насінини.  Із заплідненої яйцеклітини розвивається зародок насінини, який складається з корінця, стебельця, кількох сім’ядоль (5 – 12)  і буруньки, із покривів насіннєвого зачатка формуються покриви насінини.

Дозріває насіння в кінці другого літа після запліднення або на початку осені. У міру дозрівання жіноча шишка дуже розростається, із червоної вона стає зеленою, а потім – бурою. У дозрілої бурої шишки взимку або напровесні луски відхиляються, насіння висипається. Насінина сосни має прозорі крильця, за допомогою яких переноситься вітром. Висипання насіння відбувається через 1,5 року після запліднення.

Насіння сосни проростає на будь-якому грунті: піщаному, кам’янистому, болотному, навіть на голих скелях. Молоді паростки можуть витримувати заморозки, нестачу вологи, але гинуть у тіні. Сосонки швидко ростуть, збільшуючись за рік на 30 – 40 см. Починаючи з другого року життя, дерево утворює щорічно мутовку гілок. По їх числу можна підрахувати, скільки років сосні.

У соснових лісах живе багато різних тварин і птахів.

Рід Ялина – вічнозелене високе струнке дерево з конусоподібною кроною. На відміну від сосни ялина – тіньовитривала, у зв’язку з цим нижні гілки живуть довго. Хвоя ялини коротка, жорстка, сидить поодиноко, вкриваючи всю гілку,живе на дереві від 5 до 9 років. Коренева система поверхнева, тому сильні вітри можуть вивернути дерево з коренями. До грунту вибагливіша, ніж сосна. Перші 15 років ялина росте повільно, щорічний приріст становить 5-15 см, після чого вона починає рости швидше і переганяє сосну. Ялинові ліси (ялинники) називають темнохвойними. Нижні гілки ялин, на відміну від голок сосен, не відмирають і вкривають стовбури дерев знизу доверху , утворюючи гарну конусоподібну крону. Ялинові ліси густі та темні, в них похмуро і прохолодно.

Ялина вимоглива до вологості та родючості грунту, вона потребує високого вмісту перегною. Її корені розміщуються у поверхневих шарах грунту, тому ялини частіше, ніж сосни вивертаються з корінням під час бурі. Живе Ялина до 250 років. В Європі й Україні поширена Ялина Європейська.

Крім сосни і ялини широко відомі такі хвойні, як : модрина, смерека, кедр, кипарис, ялівець, туя, тис.

Яловець – низькорослий сланкий дводомний вічнозелений кущ або невелике деревце, гілки якого густо вкриті темно-зеленими лускоподібними листками. Головною відмінною ознакою яловця є наявність соковитих жіночих шишок ( буває їх називають шишкоягодами).Росте яловець навіть за сприятливих умов дуже повільно. Масово шишки і насіння утворюються лише у віці 90-100 років. Солодкі, соковиті та поживні шишки полюбляють поїдати птахи і ссавці, які і розповсюджують насіння. Ялівець не вимогливий до грунту, у нього могутня розгалужена коренева система. Його корені поширюються під землею на десятки метрів і добувають воду та мінеральні речовини навіть у бідних грунтах. Хвоя ялівцю виділяє багато летких речовин, які вбивають бактерії та очищають повітря. Росте повільно і відзначається довголіттям. Відомі рослини, що досягали віку 1000 років.

Рід Ялиця – велике дерево, до 100 метрів заввишки, з темно-зеленою хвоєю. Вона тіньовитривала і холодостійка. Ялиця часто утворює великі ліси. У нас ялиця росте в Карпатах. А по всій Україні її висаджують у садах і парках як декоративну рослину.

У Криму, на південному узбережжі Чорного моря, ростуть стрункі кипариси. Це дерева заввишки 25-30 метрів з пірамідальною або розлогою кроною і лускатою хвоєю.

Рід Кедр – священне дерево в Індії та Лівані. Висота цієї могутньої вічнозеленої рослини сягає 50 м, а периметр стовбура – 7 м.Хвоя темно-зелена, інколи з голубим відтінком. Кедри ростуть у Малій та Передній Азії, на острові Кіпр та в Гімалаях, утворюючи разом з модриною та яловцем гірські хвойні ліси на висоті від 1300-2000 м. Кедри як декоративні рослини шанують у всьому світі і використовують для озеленення міст. В Україну перші кедрові дерева завезені 1826 року і відтоді вони стали окрасою Південного берега Криму.

IV.Закріплення матеріалу

1. Назвіть представників класу Хвойних:

2. Назвіть головні особливості, відмінностіродів Сосна і Ялина. ( табл.)

VI. Домашнє завдання

1 рівень –повторити параграф 36, опрацювати параграф 37(значення)

2 рівень –заповнити в зошиті схему після параграфа 36.