1. Загальна характеристика поверхнево активних речовин

У хімічній, нафтохімічній, харчовій промисловості, при виробництві косметичних препаратів та інших технологічних процесах поверхнево активні речовини (ПАР) застосовують для найрізноманітніших цілей: як миючих агентів, для стабілізації дисперсних систем емульсій, пін, суспензій, для пониження міцності поверхні оброблюваних матеріалів, флотації, для покриття поверхонь з метою гідрофобізації при нафтовидобутку, як компоненти гідроізоляційних і антикорозійних покриттів, і т. д.

Поверхнево-активні речовини - речовини, адсорбуватися на поверхні розділу двох фаз (тіл) і утворюють у ньому шар підвищеної концентрації. Однак в поняття "поверхнево-активні речовини" (ПАР) зазвичай вкладають більш вузький зміст, відносячи його лише до групи органічних сполук, адсорбція яких брало з їх розчинів навіть дуже малій концентрації призводить до різкого зниження поверхневого (міжфазної) натягу на поверхні розділу розчину з газом (парою), іншою рідиною або твердим тілом. [Термін "поверхневий натяг" прийнято вживати стосовно поверхні розділу конденсованої фази з газом, а термін "міжфазну натяг" - по відношенню до поверхні розділу двох фаз.] Накопичення та орієнтація в адсорбційному шарі молекул або іонів ПАР - наслідок їх дифільності (подвійності властивостей). Кожна молекула типових ПАР має олеофільную, або ліпофільних, частина (один або кілька углеводородвих радикалів) і гідрофільну частина (одну або декілька полярних груп). Тобто поверхнева активність ПАР, розчинених у вуглеводневих рідинах, обумовлена гідрофільними групами, а розчинених у воді - олеофільнимі (гідрофобними) радикалами. За способом отримання та застосування поверхнево активні речовини поділяють на синтетичні та біологічного походження.(Додоток 1)[1,4]