Анатомо-морфологічна будова хвойних рослин України

курсовая работа

2.2 Морфологічна будова представників хвойних України

· Модрина європейська (Larix Decidua Mill.)(Рис.2.)

Заввишки від 20 до 40 м; хвоя - пучечками, яскраво- зеленого кольору, м`якенькі хвоїнки, на зиму опадає (зменшує випаровування).

Має добре розвинену кору і товстий стовбур, вкритий глибоко борозенчастою коричневою бурою корою. Округлі жовті шишки- чоловічі, червонуваті або білуваті - жіночі. Запилюється вітрами. Її тверда і щильна деревина широко використовується у будівництві.

· Сосна звичайна (Pinus sylvestris)(Рис.3.)

52 - 50 м заввишки, має пірамідальну крону з кільчасто-розміщеними гілками. Хвоїнки ростуть по дві на вкорочених пагонах. Чоловічі шишечки - жовті, яйцевидні, зібрані у вигляді колоса при основі молодих пагонів, жіночі - червонуваті; вертикально розташовані поодиноко або по 2 - 3у верхній частині молодих пагонів.

Цвіте у травні, запилюється вітром. Стиглі шишки яйцевидні, сірява-то бурі на зігнутих ніжках. На листках містяться насінини з плівчастими крильціми, які відграють роль парашутиків. Сосна світлолюбна рослина, з добре розвиненою кореневою системою.

· Ялина європейська (Picea Abues Korsten.)(Рис.4.)

52 - 40 м заввишки, має пірамідальну густу крону, товстий стовбур вкритий сірою або червонувато - бурою тріщинуватою корою. Хвоя в неї коротка, шорстка, колюча, чотиригранна, блискуча, росте на гілках поодиноко.

Чоловічі шишечки червонуваті, видовжено - циліндричні, розміщені на кінцях торішніх пагонів, жіночі - зеленуваті або малинові - на кінцях молодих однорічних гілочок. Достиглі шишки ялини видовжені, циліндричні, повислі. Насіння бурувате, з світло - коричневими крильцями, добре розноситься вітром.

Тіньовитривала, вологолюбна рослина.

· Ялиця біла (Abies alba)(Рис.5.)

В густих лісостанах крона високо піднята, стовбур циліндричний з гладенькою тонкою темно-сірою корою. Пагони довгі, гладенькі, сірі з дворядно розміщеною хвоєю. Хвоя плоска (20-30 мм завдовжки, 1,5-1,8 мм завширшки), тупа, з двома білими смугами зісподу, тримається протягом трьох-пяти років.

Чоловічі шишечки овальні (5-8 мм завдовжки), поодинокі, розміщені у верхній частині торішніх пагонів. Жіночі шишечки зеленуваті, містять численні насінні і покривні луски, розміщені в нижній частині торішніх пагонів. Стиглі шишки прямо стоячі, циліндричні (10-15 см завдовжки і 2,5-4 см завширшки), бурі, покривні луски їх довші за насінні і виступають у вигляді гострячка. Після достигання шишки розсипаються, на пагонах залишаються лише їх стрижні.

Насіння (6-8 мм завдовжки) з довгим крилом, бальзамічним запахом.

Тіньовитривала, вибаглива до вологості повітря рослина. Запилюється у травні.[17]

· Тис ягідний (Taxus baccata L.)(Рис.6.)

Тис ягідний -- вічнозелена деревовидна або кущовидна рослина, висотою від 25 до 30 м. Росте відносно повільно. Тривалість життя 700-1500 років. Кора червонувато-бура, на молодих пагонах гладка, на грубших гілках і стовбурах лущиться від старості (відшаровується тонкими пластинками). Деревина дуже тверда і важка, складається з тоненьких судин зі спіральними потовщеннями. Серцевинні промені складаються тільки з самої м`якоті, смоляні ходи відсутні.

Листкорозміщення чергове, на бічних горизонтальних гілках переходить майже в супротивне, при цьому листя, завдяки черешкам розміщується переважно в 2 ряди.

Листя ланцетовидне або лінійне зі звуженою основою, інколи на коротких черешках (1-2 мм). Знаходиться у формі голок довжиною до 30 мм, шириною 2,5 мм, зверху темно-зелене, блискуче, знизу світло-матові, без білих прожилок, м`які, кінці загострені. Отруйні для коней і худоби.

Тис ягідний -- дводомна рослина, тому плодоносять не всі його екземпляри. На чоловічих деревах мікроспорангії помітні вже восени, округлої форми, жовтуваті, розміщені в пазухах листків на останньому пагоні. Під час цвітіння висовується коротка ніжка, на якій містяться пиляки, кожен з яких має 5-8 мішечків, що тріскаються поздовжно, пилкові зерна без повітряних мішків, одноклітинні.

Мегастробіли, які утворюються на жіночих особинах, зібрані у дрібні шишки, на яких пари мегастробілів розміщені супротивно. Переважно ці сукупності сильно редуковані і представлені поодинокими мегастробілами. Мегастробіл складається з одного прямого насінного зачатка, пізніше насінина вільно оточена мясистою оболонкою -- принасінником (арилюсом) червоного кольору.

Насінний зачаток у тиса зявляється пізньої осені і зимує в стадії утворення мегаспор, з них утворюються архегонії. У тиса в одному нуцелусі буває 2-4 жіночі гамето фіти що утворюються з мегаспор, але не кожен з них утворює архегонії. У тиса вони оточені шаром прилягаючих клітин гаметофіта. В оболонці яйцеклітини тиса ягідного, яка прилягала до клітин оточуючого шару, були відкриті плазмодесми, які пронизували шари чисельних пор.

Запліднення відбувається від кінця травня до початку червня. Від запилення до запліднення проходить біля 1 місяця, насіння дозріває 6 тижнів. Насіння -- бурий горішок, блискучий, твердий, довжиною 6-8 мм, з загостреним кінцем, розміщений в глибині яскраво-червоної мясистої оболонки (принасінника), схожого на ягоду, їстівного.

Висіяне насіння лежить в землі 1 рік або й більше, поки не дозріє.

Тис зазвичай розмножують вегетативним методом. Цікаво, що живці, узяті з гілок, спрямованих угору, дають кущі з компактним вертикальним зростанням, а живці з горизонтальних гілок утворюють розкидисті низькі рослини.[6]

· Ялина Шренка (P. schrenkiana Fisch. et Me у.)(Рис.7.)

Виростає до 20-30 м висоти, в оптимальних умовах може досягти 50 м; діаметр стовбура 120 см. Нижні гілки відрізняються довговічністю і кінці їх, як правило, лежать на землі, так що густа вузько-пірамідальна або конічна крона починається як би від основи стовбура.

Гостра, що стирчить вперед, хвоя зеленого або блідо-зеленого кольору з голубуватим відтінком, що надають їй поздовжні, ясно помітні устичні смужки, розташовані на всіх чотирьох гранях. Пагони досить світлі, жовтуватого кольору, з рідкісним опушенням; бруньки темніші за пагони сіро-жовті і майже зовсім несмолисті. З 25-30-ти років ялина починає давати насіння.

· Кипарисовик Лавсона (Chamaecyparis lawsoniana) (Рис.8.)

Вічнозелене дерево до 50-60 м заввишки, діаметром 1-1,8 м, з красивою вузькоконусовидною кроною і темно-зеленими лускоподібними шпильками. Кора зрілого стовбура темно-коричнева, з поздовжніми тріщинами, а в однорічних пагонів -- зелена. Шпильки дрібні, темно-зелені зверху, сизі знизу, щільно і в одній площині розміщені на пагонах.

Походить з тихоокеанського району Північної Америки. Росте на висоті 1 500 м над рівнем моря. В умовах українського клімату росте добре, але в перші роки повільно. Розмножується в основному насінням. Зимостійкий, лише в суворі зими підмерзають кінчики нездеревянілих пагонів. Посухостійкий, однак сухість повітря переносить погано. В міських умовах почуває себе добре, до вологи і ґрунтів невибагливий. Дає цінну деревину, стійку проти гниття. [6]

Делись добром ;)