Вступ

Річки Закарпаття разом з рельєфом та кліматом обумовлюють унікальні природні умови, котрі забезпечують багату розмаїтість флори і фауни краю. Завдяки розвинутій річковій системі можливе існування та рівноважний стан природних біогеоценозів та широка господарська діяльність на теренах області. Проте вони постійно зазнають негативного впливу внаслідок несприятливих для гідрологічного режиму метеорологічних явищ, та постійно зростаючого антропогенного тиску, тому важливим є вивчення природних механізмів забезпечення стабільності водних екосистем та їх санації, в чому одну з провідних ролей грають мікрозообентосні угруповання черепашкових амеб (Rhizopoda, Testacea). Вони накопичують до половини біомаси мікрозообентосу, і мають важливе значення в трофічних ланцюгах, забезпечують очищення водойми від рослинних решток, виконуючи розклад целюлози та лігніну, беруть активну участь в круговороті кальцію, кремнію (Гельцер, 1993; Gilbert et al., 1998; Gilbert, Mitchell, 2006). Характерною для групи є широка та рясна розселеність в різних водних середовищах, і в кожному окремому випадку можна простежити різну кількісну та якісну динаміку, що дозволяє досить чітко сформувати особливості досліджуваних водних екосистем. Окрім рівня сапробності водного середовища, вони можуть вказувати на присутність в воді різних домішок, тому є цінними біоіндикаторами (Schunborn,1973).

Однією з найбільших річок Закарпаття є Ріка, вона несе свої води від витоків з південно - західного макросхилу Водороздільних Горган до Хустської котловини де впадає в Тису, і має протяжність 93 кілометри. Для цієї річки є характерним доволі високий і постійно зростаючий рівень заселення берегів русла та території безпосередньо близької до витоків, збільшення кількості рільних земель, постійне зменшення лісової площі водозбірного басейну, що спричиняє велике навантаження на екосистеми як русла, так і різних за типом водойм що живлять його. При подібних умовах важливим є вивчення фауни корененіжок верхівя водозбірного басейну Ріки не лише для виявлення особливостей організації асоціацій даного мікрозобентосного угруповування, а й для отримання оцінки рівня сапробності.

Актуальність теми: Є окремі дані щодо видового складу сезонної динаміки кількісних показників корененіжок (Харченко, 1993; Ковальчук, 2006; Ковальчук, 2006; Пляшечник, 2006; Драчук, 2007), але спеціальних досліджень цієї групи в басейні р. Ріки зокрема її верхівї не проводилось. Актуальністю нашої роботи є вивчення видового складу, сезонної динаміки кількісних показників корененіжок, та порівняння їх з угрупованнями ракоподібних та нематод.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є вивчення видового складу та структурних показників корененіжок (Testacea, Rhizopoda), в різних типах водойм верхівя Ріки та порівняння їх з угрупованнями мезозообентосу.

Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:

1. вивчення літературних джерел, щодо вивчення мікрозообентосу різних водойм басейну р. Тиса;

2. відбір проб мікро та мезообентосу в різних типах водойм верхівя Ріки;

3. обробка проб мікро та мезообентосу в лабораторії;

4. на основі результатів лабораторної обробки проб, вивчення видового складу та основних структурних показників мікро - та мезозообентосу;

5. порівняння основних структурних показників корененіжок з іншими угрупованнями мікро - та мезозообентосу.

Структура та обсяг роботи: робота складається з вступу, 4 розділів, включає висновки, та список джерел літератури. Містить 37 сторінок, 1 карту, 6 таблиць, 15 ілюстрацій.