ВСТУП
Грунтові олігохети Палеарктики представлені багатьма родинами. Домінуюче значення серед них мають Lumbricidae, відомі в літературі також під назвою "дощові черви". До родини люмбриціди належить більше 250 видів.
Дощові черви представлені у всіх біоценозах різних ландшафтних зон. Цьому сприяють: велика екологічна пластичність; партеногенетичне розмноження; поліплоїдність частини видів та особливості їх живлення. Завдяки масовому розмноженню, розвитку і домінуванню в складі біоценозів, вони відіграють важливу роль в трансформації органічної маси.
Можна вважати, що люмбріціди є домінантами в ґрунтоутворювальних процесах. З усіх безхребетних тварин грунтові олігохети завжди привертали до себе найбільшу увагу. Перше наукове дослідження, в якому розглядалась роль дощових червів у ґрунтоутворенні, належить Ч. Дарвіну [18].
Подальшими дослідженнями педобіологів підтверджено, що грунтові олігохети родини Lumbricidae приймають активну участь в процесах біогенної деструкції рослинних решток, значно підвищують родючість грунтів, прискорюють розклад лісової підстилки, збільшують продуктивність лісових насаджень.
Люмбріціди, як і мікроорганізми відіграють важливу роль у збагаченні і відновленні ґрунтового гумусу. Ковда В.А. вказує, що безхребетні тварини-сапрофаги, як і мікроорганізми грунту недостатньо вивчені в питанні їх ролі в біохімічних процесах. Це стосується, в першу чергу, травної системи [27]. Адже в травній системі грунтових червів відбуваються процеси розпаду органічних сполук рослинних рештків та синтез гумусу і гуматів.
Немаловажна роль ґрунтових олігохет у збагаченні грунту біогенним кальцієм, що має здатність нейтралізувати кислотність грунту або її зменшувати. Загалом грунтові олігохети сприяють утворенню оптимальних умов для розвитку рослин.
Вивчення люмбрицід, зокрема, їх видового складу, особливостей екології та ареалів поширення, дасть можливість повніше оцінити структуру грунтів та зробити деякі прогнози щодо підвищення їх врожайності.
Актуальність теми дослідження зумовлена недостатнім рівнем відомостей про фауністичний склад, екологію, особливості поширення ґрунтових олігохет родини люмбріціди у природних біоценозах Черемського природного заповідника, що має велике значення для біологічної діагностики грунтів.
Мета роботи: вивчити еколого-фауністичні особливості дощових червів Черемського природного заповідника.
В роботі ставились такі завдання:
1. Проаналізувати історію вивчення родини Lumbricidae із літературних джерел.
Дослідити фізико-географічні особливості району дослідження.
Встановити фауністичний склад ґрунтових олігохет родини люмбріціди (Lumbricidae, Oligochaeta) Черемського природного заповідника.
Вивчити екологію дощових червів району дослідження.
Виявити особливості поширення люмбріцід в різних типах грунтів Черемського природного заповідника.
Обєктом дослідження є грунтові олігохети родини люмбріціди (Lumbricidae, Oligochaeta) Черемського природного заповідника.
Предметом дослідження є фауна, екологія, поширення ґрунтових олігохет родини Lumbricidae у районі дослідження.
Наукова новизна. Встановлено фауністичний склад ґрунтових олігохет родини Lumbricidae досліджуваної території, вивчено особливості екології, проаналізовано закономірності поширення дощових червів у біоценозах Черемського природного заповідника.
Практичне значення дипломної роботи полягає в тому, що його результати можуть бути використанні у професійній діяльності педобіологів, ґрунтознавців, агрономів, працівників сільського господарства та лісництва, а також у навчальному процесі.
Дані дослідження можуть також використовуватися при проведенні інтродукції дощових червів у природних біоценозах з метою підвищення родючості грунту, зменшення його ерозії. Знання фауністичного складу, кількісного співвідношення видів ґрунтових олігохет, їх біології та екології можна використати для характеристики режиму вологості, кислотності грунту, ходу розкладу рослинних решток та характеру грунтоутворюючих порід.
Структура роботи. Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, який містить 78 джерел. Роботу представлено на 69 сторінках друкованого тексту.